До 95-річчя МИХАЙЛА ФІГОЛЯ

 Мозаїка та темпера -  індустріально та архітектурно!

         Михайло Фіголь

     

Івано-франківський живописець, графік, мистецтвознавець. Михайло Фіголь народився 18 жовтня 1927 року у Селі Крилос Івано-Франківської області. У 1955-1961 роках навчався на факультеті мистецтвознавства Інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна. Закінчив аспірантуру, захистив дисертацію на тему “Політична сатира в українськосму мистецтві кінця 19-початку 20 століть”. Від 1964 року викладав в Івано-Франківському педагогічному інституті (нині Прикарпатський національний університет), від 1991 — його професор. Завідував кафедрою образотворчого мистецтва. 1998 року в Івано-Франківську в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника захистив докторську дисертацію “Мистецтво Галича 12—14 століть (Історія. Типологія. Художні особливості)”.

Пейзажний жанр посідає у художній спадщині Фіголя головне місце. Також він працював у галузі тематичної картини, історичного живопису, портрета, а також у монументально-декоративних формах, захоп­лювався килимарством і графікою.
Пейзажі Михайла Фіголя можна поділити на три групи: індустріальні, архітектурні та “чисті” пейзажі. Усі вони позначені його юначою закоханістю у рідне Прикарпаття. З насоло­дою і радістю живописець малює про­стори не лише Карпат, серед яких виріс, а й відкриває для себе пахощі чарівної Індії, яку спостерігав зблизька, створює цикл полотен про Австрію, Югославію, Румунію, Угорщину, Болгарію, Чехословаччину.

Приємне враження справляють портрети Фіголя — це діячі культури, земляки-односельчани у барвистих національних строях, робітники. Кожен з героїв митця акумулює певний життєвий досвід. Михайло Фіголь писав постійно і незмінно в тради­ційній манері, залишаючись при­хильником таких попередників, як Я. Пстрак, О. Курилас, А. Манастирський.

Художник заховлювався гра­фікою і в цьому виді мистецтва також встиг зробити чимало. Особливих успіхів досяг Фіголь у царині монументально-декоративного мистецтва. Митець органічно зв’язує свої мозаїчні і темперні розписи з сучасною архітек­турою, гармонійно вплітає їх в інтер’єри та екстер’єри громадських споруд.

Книги про Михайла Фіголя:

• Михайло Фіголь. Альбом. Київ, Мистецтво, 1989.
• Михайло Фіголь: Бібліографічний покажчик. Івано-Франківськ, Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007.
• Лукань В. Г. Начерки Михайла Фіголя. Івано-Франківськ, Гостинець, 2007.
• Володимир Лукань. Графіка (із мистецької спадщини Михайла Фіголя). Івано-Франківськ, Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007.

Книги Михайла Фіголя:

• М. Фіголь. Ярослав Пстрак. Київ, Мистецтво, 1966.
• Михайло Фіголь. Мистецтво стародавнього Галича. Київ, Мистецтво, 1997.
• Михайло Фіголь. Історія Галича. Львів, Світ, 2000.
• Михайло Фіголь. Володарі Галицько-Волинського князівства. Культурологічний проект Івано-Франківщина у світі мистецтва. Випуск І. Комплект з 17 листівок Коломия, Коломийська друкарня ім. Шухевича, 2007.                                                                                                                    З нагоди ювілею митця запрошуємо всіх бажаючих до ознайомлення із мистецько-інформаційною розвідкою "Мозаїка та темпера -  індустріально та архітектурно", що діє у відділі мистецтв!