Олена Кульчицька була універсальною художницею і залишила художній спадок в різних видах мистецтва: живопис, графіка, сакральний живопис (створила унікальний іконостас), килимарство. Особливої уваги заслуговують спроектовані меблі, вироби з бронзи та емалі.
Творчість Олени Кульчицької займає в українському мистецтві важливе місце. Вона є не лише першою жінкою-маляркою в Галичині, а й першим графіком на західноукраїнських землях: започаткувала мистецьку ілюстрацію й культурне оформлення книжки, а її офорти, акватинти, дереворити та лінорити були першими мистецькими творами в Галичині у цій техніці.
Олена Кульчицька народилася 15 вересня 1877 р. в м. Бережани у родині судді Лева Кульчицького. Мистецьку освіту здобувала спочатку в приватних малярів у Львові, згодом у Мистецько-Промисловій Школі (1903-1908) у Відні. Після закінчення школи О. Кульчицька подорожувала, вивчала мистецтво у Західній Європі (Мюнхен, Париж, Лондон). Повернувшись у Галичину, спочатку жила в Косові на Гуцульщині, де перебували її батьки, але скоро переїхала до Львова.
У цей час створила в оптимістичних кольорах картини “На леваді”, “Ярмарок у Косові”, “Соняшник”, “Верби”, портрети батька і матері. В графіці вона виявила чималу активність, працюючи у лінотипі (чорний і кольоровий), деревориті, офорті, пастелі, акварелі. Перша участь у виставці (Львів, 1909), принесла молодій малярці великий успіх. Після короткотривалого вчителювання у Львові О. Кульчицька переїхала до Перемишля, де майже 30 років (1910-1938) викладала малювання у гімназії.
У 1911 і 1913 роках О. Кульчицька брала участь у виставках українського мистецтва в Києві. Тут особливий успіх мали її графічні твори.
Під час Першої світової війни, коли воєнні події прокотилися по українській землі, несучи пожари, знищення і смерть, О. Кульчицька стала літописцем народної трагедії. Ніхто з наших митців так не задокументував у своїх творах жахливі воєнні події в Україні, як вона.
Після війни, коли в Галичині почало відроджуватися культурне життя, О. Кульчицька багато працювала в книжковій графіці, ілюструвала дитячі видання. Деякі казки з її ілюстраціями перевидавали по кілька разів. Працюючи для молоді, О. Кульчицька створила серію картин на історичні теми. Ці твори мають велике виховне та естетичне значення.
Багато часу художниця присвячувала декоративному мистецтву. Коли в Галичині організували виробництво килимів, О. Кульчицька була однією з перших, хто дав згоду на співпрацю, і запропонувала біля 80 проектів сучасних взірців килимів. Вона – автор проекту залізного хреста на могилі українських вояків у Прикуличах біля Перемишля (хрест знищили поляки після 1945 р.). Від 1945 до 1954 р. викладала графіку в Українському поліграфічному інституті у Львові, професором якого стала у 1948 р.
Останні роки життя О. Кульчицької були важкими: вона не могла ходити. Якби друзі не піклувалися про неї, то вона закінчила б життя в злигоднях. У переддень смерті художниці повідомили, що їй присуджено Шевченківську премію. Померла О. Кульчицька 8 березня 1967 р.
Понад 400 творів заповнили не одну прогалину в українському мистецтві. Серед них живописні твори: “Жнива”, “Діти зі свічками”, “Великдень”. “При лямпі”, “Біля криниці”, “Жиди”, “Зима”, “Довбуш”, цикли “Історія княжих часів”, “Українські письменники”.
Твори Олени Кульчицької з незмінним успіхом експонували у Києві, Львові, Берліні, Варшаві, Відні, Москві, Празі, Римі, Торонто, Хельсінкі, Чикаго. У багатьох музеях її роботи займають почесне місце. З 1971 р. у Львові діє Художньо-меморіальний музей О. Кульчицької.
Мистецьким талантом, небуденною працьовитістю, громадською діяльністю і глибоким патріотизмом Олена Кульчицька ще за життя здобула собі великий авторитет і пошану серед громадянства. Тепер її ім’я вписане золотими літерами в історію українського мистецтва.
До ювілею мисткині запрошуємо ознайомитись із альбомом "Олена Кульчицька", що вийшов друком в 2013 році у Львові у видавництвах "Апріорі", "Майстер книг".
Немає коментарів:
Дописати коментар