Рафаель Санті народився в сім’ї художника Джованні ді Санті ді П’єтро у березні 1483 року в місті Урбіно.
Батько користувався покровительством герцогів Урбіно і працював придворним художником. Юний Рафаель допомагав виконувати численні замовлення герцога Монтефельтро. Невдовзі батько зрозумів, що талант сина перевершує його власний, і відправив того на навчання в місто Перуджу до відомого майстра П’єтро Перуджіно.
Однак юнак не хотів виконати волю батька. Лише після його смерті, у 1496 році Рафаель прибув у Перуджу. Через три роки сімнадцятилітнього художника визнали як зрілого майстра.
У 1503 році, скориставшись вісутністю вчителя, Рафаель виконав приватне замовлення на виготовлення картини для сімейної каплички. Робота „Заручини Марії” свідчить про досвідчену руку і досягнення рівня Перуджіно.
Сюжет картини взятий із християнських легенд. Коли Марії виповнилося чотирнадцять років, претентендам на її руку роздали по гілці. У кого вона розквітне, той мав стати її чоловіком. У картині показано момент, коли Йосип з розквітлою гілочкою одягає перстень Марії.
Наступного року прагнення до удосконалення приводить Рафаеля у Флоренцію. Молодий художник, познайомився із творчістю Леонардо да Вінчі і Мікеланджело, усвідомив, що він ще й не бачив справжнього великого мистецтва.
Саме у Флоренції Рафаель створив одну із своїх прекрасних мадонн – „Мадонну з пташкою”. Молода і прекрасна жінка з трепетною ніжністю дивиться на свого сина. Той у руках тримає пташку. Поряд – того ж віку Іоан Хреститель. Картина мало сприймається як ікона. Автор прославляє людську красу і гармонію.
Римська слава
У 1507 році в Перуджі Рафаель створив прекрасну роботу „Покладання до гробу”. Він багато працював над композицією, створював численні ескізи – і знайшов найкраще вирішення поставленого завдання.
У лівій (чоловічій) частині картини головні герої беруть тіло Христа.
У правій (жіночій частині) Діва Марія без свідомості, її підтримують жінки. З’єднує картину тіло Христа. Над ним у тузі схилилась Марія Магдалина. Тіло Ісуса на плащаниці утримують молодий юнак у центрі – Никодим, а біля голови, старший за нього, Йосип Арімафейський.
Наступного року Рафаеля запросили до Риму. З благословення Папи Римського це зробив архітектор Браманте, автор найбільшого у християнському світі собору святого Петра.
Розписування ватиканських станц – в італійській це слово означає кімната, принесли небувалий успіх художнику. Робота йшла під девізом „Істина, Добро, Краса”. Коли одного разу папа Юлій Другий оглядав створені фрески і порівняв роботу Рафаеля з іншими, то наказав знищити роботи художників, які працювали поряд з майстром. Рафаеля ж попросив продовжувати словами: „Ти один знаєш, як це робити”.
Папа в той час оглядав фреску, яка отримала назву „Афінська школа” – символ Храму вчених, заклик до розвитку науки і знань, один із девізів Відродження. В центрі фрески – Платон, який вказує рукою на небо і Аристотель, який тримає руку паралельно землі. Цікаво, що другим справа внизу Рафаель зобразив себе. В образі Геракліта, який одиноко сидить внизу, спершись лівою рукою, художник намалював Мікеланджело.
Інша за змістом і задумом фреска „Вигнання Геліодора”. Створена за біблійними мотивами вона оповідає про спробу посланця перського царя вивезти з храму скарби Соломона. Бог посилає на Геліодора могутнього вершника з архангелами, які проганяють нечестивців.
У лівій (чоловічій) частині картини головні герої беруть тіло Христа.
У правій (жіночій частині) Діва Марія без свідомості, її підтримують жінки. З’єднує картину тіло Христа. Над ним у тузі схилилась Марія Магдалина. Тіло Ісуса на плащаниці утримують молодий юнак у центрі – Никодим, а біля голови, старший за нього, Йосип Арімафейський.
Наступного року Рафаеля запросили до Риму. З благословення Папи Римського це зробив архітектор Браманте, автор найбільшого у християнському світі собору святого Петра.
Розписування ватиканських станц – в італійській це слово означає кімната, принесли небувалий успіх художнику. Робота йшла під девізом „Істина, Добро, Краса”. Коли одного разу папа Юлій Другий оглядав створені фрески і порівняв роботу Рафаеля з іншими, то наказав знищити роботи художників, які працювали поряд з майстром. Рафаеля ж попросив продовжувати словами: „Ти один знаєш, як це робити”.
Папа в той час оглядав фреску, яка отримала назву „Афінська школа” – символ Храму вчених, заклик до розвитку науки і знань, один із девізів Відродження. В центрі фрески – Платон, який вказує рукою на небо і Аристотель, який тримає руку паралельно землі. Цікаво, що другим справа внизу Рафаель зобразив себе. В образі Геракліта, який одиноко сидить внизу, спершись лівою рукою, художник намалював Мікеланджело.
Інша за змістом і задумом фреска „Вигнання Геліодора”. Створена за біблійними мотивами вона оповідає про спробу посланця перського царя вивезти з храму скарби Соломона. Бог посилає на Геліодора могутнього вершника з архангелами, які проганяють нечестивців.
Сикстинська мадонна
Свій найвидатніший шедевр Рафаель створив для церкви святого Сикста у П’яченце.
В історії мистецтва „Сикстинська мадонна” вважається символом гармонії і досконалості. Перед нами велика картина для вівтаря. З небес на глядача дивиться Божа Матір з Немовлям у руках. В її очах всерозуміння. Образ Божої Дитини своєю внутрішньою напруженістю передрікає майбутню самопожертву.
Зліва, внизу папа Сикст Четвертий на колінах споглядає божественне чудо.
Свята Варвара не сміє підняти очей, вона благоговійно дивиться вниз. Два янголятка, спершись на парапет, спонукають глядача дивитись у центр композиції.
Картина сповнена внутрішньої гармонії, простоти і довершеності. Вона стала одним із найвидатніших творінь людства епохи Відродження, його своєрідним символом.
Останні роботи
За недовгий час Рафаель створив численні роботи. Його запрошували прикрашати Віллу Фармезіну. Створена тут картина „Тріумф Галатеї” свідчить про захоплення художника античною міфологією та її персонажами.
У „Святій Цецілії” ми бачимо образ жінки, якій за її самопожертву Господь подарував право чути спів ангелів на небесах. Для того щоб посилити небесну гармонію за легендою, Цецілія створила орган. Саме цей музичний інструмент широко використовується у літургії в римо-католицьких соборах.
Серед численних мадонн, створених великим художником, особливе місце займає „Мадонна делла Седія” – „Мадонна у кріслі”. Незвична композиція –Мадонна з Божим Немовлям та маленьким Іоаном Хрестителем намальована у ротонді – круговому зображенні. Вона поруч з глядачем. Вона прекрасна. Вважається, що у цій картині Рафаель ставорив найкрасивіший образ мадонни.
Незавершеною залишилася остання робота майстра „Преображення Господнє”. Створена на замовлення герцогів Медічі для кафедрального собору в Нарбонні, вона вражає своєю величчю, незвичайністю композиції гармонією та красою. Зображення на картині бездоганні. Рафаель зумів передати всі почуття, які виникли в героїв, коли Христос вилікував хворого хлопчика. І над емоційним натовпом парить Ісус, як при Вознесінні. Експресія, що передана в картині, викликає захоплення.
Творчість Рафаеля була перервана ранньою його смертю. 6 квітня 1520 року у віці тридцяти семи років видатного художника, архітектора та археолога не стало.
Похований Рафаель Санті у римському Пантеоні.
Немає коментарів:
Дописати коментар