понеділок, 10 вересня 2018 р.

З Днем українського кіно!


Публіцистична розвідка
«Комерція в кіно: за і проти»
до Дня українського кіно


День українського кіно – національне професійне свято працівників кінематографії, яке відзначається в Україні щорічно у другу суботу вересня.
«День українського кіно» отримав статус офіційного державного свята в 1996 році. 12 січня 1996 року в Києві, другий Президент України Л.Кучма підписав Указ №52/96 «Про день українського кіно», який наказував відзначати цю дату щорічно у другу суботу вересня місяця. В указі йдеться, що нове професійне свято в країні вводиться «на підтримку ініціативи працівників кінематографії України.
Про українське кіно  зараз говорять багато. Наприклад, що воно виготовляється по мінімум удвічі завищених бюджетах, а потім більша частина коштів повертається в кишені чиновників, що продюсер Віктор Приходько побудував у Шпитьках під Києвом найбільшу в Європі кіностудію, але не бере грошей у Держкіно принципово, натомість називає "наближених" до "годівниці". Цитую: «…Філіппов є продюсером,  що обслуговує, чи як там назвати фільми Михайла Іллєнка. Тобто гроші потрапляють рідному дядькові, він більше за всіх отримує в підсумку», - каже продюсер. «…Кіновиробництва нема, є такий міжсобойчик, де люди вирішують, що піде, а що ні. Є два-три продюсери, які якимось чином отримують левову частку всіх асигнувань на розвиток українського кіномистецтва.»
 Як стверджує  продюсер Денис Масліко,  Держкіно свідомо не вимагає детального звіту про витрачені кошти, особливо в наближених продюсерів. «Ніякого контролю за витратами немає. Навіть у самих договорах компанії не зобов'язані звітувати», - каже він. «Середня вартість фільмів Володимира Філіппова, які фінансує Держкіно – понад мільйон доларів. Середня вартість стрічок, які знімають за приватні гроші – 250 тисяч.»
Шалені суспільні змін останніх років надихнули режисерів – Сергія Андрушка, Дмитра Тяжлова та Дмитра Коновалова – створити серію фільмів про українців, що кинули виклик старому порядку. Вже незабаром автори представлять серію фільмів Ucrazyans про зрушення, що стали результатом Революції гідності, та нашу роль в цьому новому для країни порядку денному. Автори фільмів слідують за персонажами, досліджують небачений в країні сплеск громадської активності. Це історії суспільно-важливих процесів, від яких залежить наше майбутнє. «…Українці сьогодні як ніколи готові стежити за тим, що відбувається в «їхньому домі» і як ніколи впливати на процеси. Що, власне, робить один із героїв  фільму Віталій Шабунін, який став одним із членів відбіркової комісії і намагався не допустити до посади людей із минулої системи. Думаю, українців зацікавить те, що відбувається в «їхньому домі» насправді, без ширми.» 
В останні роки в Україні зростає інтерес саме до документального кіно. Молодь більше цікавиться суспільно-політичним життям в країні. Тому треба створювати кіно, що інспірує дію, розвиває критичне мислення та вимагає від глядача самостійно аналізувати реальність. Це стосується готовності до реформування власних смаків та сприйняття нового.

 «Процес творення кіно в дії»
Цього року майже щомісяця на екрани виходять українські стрічки. Українські фільми привезли нагороди з найпрестижнішого кінофестивалю світу - Каннського.
Чи можна говорити про бум українського кіно і як глядачі сприймають вітчизняні стрічки - дізнавалась ВВС News Україна.

«Є що показати»
Зірка серіалу "Війна і мир" та "Макмафія" Джеймс Нортон щулиться від холоду на залізничній станції Велика Доч, що у Чернігівській області. Британський актор опинився так далеко в українській провінції завдяки зйомкам історичного трилера про Голодомор "Гарет Джонс", у якому також грає зірка серіалу "Корона" Ванесса Кірбі (та, що принцеса Маргарет).
Французький актор Жан Рено на прес-конференції у Києві розповідає, який гарний ліс в українських Карпатах. Зірка культового "Леон-кілера" милувався ним під час зйомок фільму про ще одного кілера, "Останній крок", який знімали не лише в Карпатах, але і на Подолі у Києві.
Зараз в Україні, за даними Української кіноасоціації, на різних студіях знімають 30 фільмів, у яких грають українські, голлівудські та європейські актори.

 До прикладу  в 2011 році в українських кінотеатрах показали лише один фільм українського виробництва, а 2017-го зняли вже 47 фільмів за часткового фінансування держави. В прокат вийшло понад 30 стрічок, як створених за гроші держави, так і без них.

 Про деякі з них…
Заслуговує уваги фільм «Червоний» про повстання політичних зеків у ГУЛАГУ (історичний бойовик Зази Буадзе за сценарієм Андрія Кокотюхи). «Червоний» - приклад того, як кінематографісти, котрі прибули до нас, прагнуть долучити українське кіно до масової культури, вдаючись до популярних жанрів, аби наблизитись до глядача. А також, український претендент на «Оскара» - «Рівень чорного» Валентина Васяновича. В анотації до фільму сказано: «50-літній ювілей стає початком складного етапу в житті весільного фотографа Кості. Все, що він любив і до чого був прив’язаний, безповоротно зникає…»
А в 2018 році має вийти 46 українських стрічок. Усі їх частково профінансувала держава.
«Нам є що показати. Це відродження українського кіно, його нова хвиля", - говорить Пилип Іллєнко, голова "Держкіно", організації, яка відповідає за розподіл держфінансування у кіно.
У 2017 році "Держкіно" на підтримку українських стрічок виділило 500 млн грн. Для порівняння, 2011 року ця сума була уп'ятеро меншою і складала 95 млн грн. А на 2018 рік, за словами міністра культури Євгена Нищука, на кіновиробництво виділили 1 мільярд гривень: цією сумою буде розпоряджатися Міністерство культури і Держкіно.

Збільшення державного фінансування, відмова від російського контенту і законодавча підтримка кіногалузі - саме це, за словами пана Іллєнка, основні причини теперішнього успіху українського кіно.
«Збільшення кількості українських фільмів у наших кінотеатрах - факт, який радує. І викликаний він кількома чинниками: збільшенням кількості стрічок, як знятих державним, так і приватним коштом", - зауважує незалежний кіножурналіст і член громадської ради "Держкіно" Олеся Анастасьєва.
«Крім того, дистриб'ютори і кінотеатри стали охочіше брати вітчизняні фільми.» За її словами, багато продюсерів почали розуміти важливість промоції та реклами фільму, щоб потенційні глядачі про нього принаймні знали. Також одним із факторів вона називає зміни, які відбулися у свідомості самих українців після подій на Майдані, у Криму та на Донбасі.
«Українці захотіли дивитися українського кіно більше», - каже пані Анастасьєва.

Українське приносить гроші?
Український глядач полюбив українські фільми, каже і радниця міністра культури Вікторія Ярмощук, яка є виконавчим директором Української кіноасоціації.
Пані Ярмощук називає безпрецедентним той факт, що минулого року кілька українських фільмів, які отримали держфінансування, зібрали у прокаті ледь не по мільйону доларів кожен.
Йдеться про військову драму «Кіборги: Герої не вмирають» і фентезі «Сторожова застава».
 Про фільм «Кіборги» (Наталя Ворожбит та Ахтем Сеїтаблаєв) можна сміливо сказати: «йди та дивися»… Бо історія кіборгів – це справжній «літопис» нової України. Це краще, що будь-коли виходило в нас на великі екрани. … «Плюси» (канал 1+1, ред. автора), до речі, готують чотирисерійну телеверсію фільму.
«Сторожова застава» - український пригодницький фільм-фентезі, знятий Юрієм Ковальовим за мотивами книги Володимира Рутківського, що розповідає про сучасного школяра Вітька, який через загадковий портал часу потрапляє у минуле – на тисячу років назад. Фільм став переможцем 5-ого пітчингу (презентації) для Держкіно.
Разом українські фільми, за даними медіаконсалтингової компанії Media Resources Management, заробили в прокаті в близько 3,5 млн доларів за рік.
Кіноіндустрію в Україні нарешті можна назвати бізнесом, вважає продюсер компанії Solar Media Entertainment Сергій Лавренюк.
Стрічка його кінокомпанії «DZIDZIO Контрабас», створена без державної підтримки, за 13 тижнів прокату зібрала 22,15 млн. грн. і покрила всі витрати.
Проте українські стрічки в цілому ще далекі від того, щоб «відбивати» витрачені на них гроші, особливо, якщо йдеться про бюджети у мільйони доларів.
Найбільше наблизився до цього моменту мультфільм «Викрадена принцеса», створений повністю українською командою.
В Україні і за кордоном історію про пригоди Руслана і Людмили з Києва подивились 800 тисяч глядачів, що принесло її творцям вже понад 2,5 млн доларів.
«Цей успіх пов'язаний як з якістю продукту, так і з потужною промо-кампанією», - каже продюсер «Викраденої» Єгор Олесов. Прокат мультфільму в світі ще триває, його планують показати ще у 50-ти країнах і сподіваються повернути витрачені на виробництво 3,7 млн доларів.

«Де решта аудиторії?»
«2017 рік варто розглядати з точки зору року, в якому одночасно на екрани вийшло кілька українських фільмів, які привернули увагу великої кількості глядачів», - зазначає пані Анастасьєва.
Водночас, додає вона, якщо проаналізувати, що найбільш касові українські фільми приводять в кінотеатр 300-400 тисяч глядачів, то це привід замислитися над тим, «де решта нашої багатомільйонної країни і чому ці люди не ходять на наше кіно в кінотеатрах»?
«Що саме цьому заважає: економічний чинник, відсутність кінотеатру чи відсутність інтересу до кіно загалом?» - запитує вона.
Загалом, за даними Держкіно, в Україні працює 177 кінотеатрів із загальною кількістю екранів 512. Для порівняння, у Британії у 2017 році було 4300 екранів. Тому відповідь однозначна!

Фестивальний успіх
«Ми можемо впевнено заявляти, що повертаємо собі статус кінематографічної країни і наше кіно стає успішним», - гордо заявив після закінчення цьогорічного Каннського кінофестивалю Пилип Іллєнко.
Голова «Держкіно» каже про фестивальний успіх українських фільмів. Вперше відразу дві українські стрічки, які частково знімали за державні гроші, потрапили до конкурсних програм Канн і отримали там три нагороди.
Картина режисера Сергія Лозниці «Донбас» отримала приз за найкращу режисерську роботу в програмі «Особливий погляд» і низку гучних відгуків у світовій пресі: його називали і «орвеллівською антиутопією», і «криком серця».
У фільмі «Жінка на війні» - історії про те, як жінка всиновлює дитину з України - лунають українські народні пісні, тексти до яких адаптували у Національній музичній академії.
У Каннах цей фільм здобув нагороду за найкращу музику разом з державною премією Каннського кінофестивалю «Золота залізниця».
А на Берлінському кінофестивалі відбулася світова прем'єра фільму «Коли падають дерева», створеного частково українською командою.
«Майже на кожному з великих кінофестивалів у світі є українські фільми», - каже пані Ярмощук з Мінкульту і наводить список з 13 фільмів, які виграли нагороди, чи були номіновані на міжнародних кінофестивалях у 2014-2017 роках.
До того ж, минулого року три фільми частково українського виробництва були висунуті на здобуття премії «Оскар» від трьох країн. Від України – «Рівень чорного», від Литви – «Іній», від Словаччини – «Межа».
Упродовж цієї весни глядачі мали змогу переглянути два фільми про «зрадників»: «Зрадник, який врятував світ» українського кінорежисера Володимира Онищенка за сценарієм Володимира Савельєва (прем’єра - 24 березня) і стрічку «Зрадник» режисера Марка Хаммонда (в прокаті з 26 квітня). В обох  фільмах зрадники – це благородні особи, які насмілилися кинути виклик, здавалося, непорушній радянській системі, й хоча в першій про Україну не йдеться, тема там глобальна: підполковник зовнішньої розвідки виконав наказ вищих командирів задля того, щоб розрядити Карибську кризу і врятувати людство від ядерної війни, і якого, рішенням суду, розстріляли за зраду батьківщини. У другій головний персонаж – особа вигадана, узагальнений образ кінорежисера, який своїм фільмом і викличною поведінкою чинив спротив радянському КДБ.

Із 2019 року в Україні мають запрацювати всі норми закону про підтримку кінематографії. Зокрема і норма про те, що іноземні виробники зможуть повернути до 17% витрат на кіно, здійснених на території України, розповіла Вікторія Ярмощук.
В Українській кіноасоціації сподіваються, що завдяки цьому обсяг спільного виробництва фільмів зросте.

 Все, про що говорили вище  дає право стверджувати, що українському кіно    бути!
 Його шлях непростий, тернистий, але чітко визначений на глядача!
 Тож вітаємо всіх причетних до кіновиробництва із професійним святом!
 Чекаємо ваших нових робіт!

  підготовлено за матеріалами періодичних видань

Немає коментарів:

Дописати коментар