Феномен проявлення. У Karas Gallery проходить виставка Юрія Коваля

Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Юрій Коваль. Проявлення. Без назви

З 26 квітня в арт-просторі однієї з перших українських галерей сучасного мистецтва Karas Gallery в партнерстві з фондом Sky Art Foundation проходить персональна виставка львівського художника Юрія Коваля Проявлення. У фокусі уваги, як і раніше, залишається людина і її чуттєве сприйняття світу.

Експозиція представлена десятьма різними за розміром живописними роботами, створеними автором протягом 2018. Продовжуючи тему території, яка на сьогоднішній день є центральною у творчості львівського живописця, Юрій Коваль знову занурюється у вивчення внутрішнього простору: наших страхів, прихованих бажань і роздумів про власне життєве призначення. Незважаючи на багате сюжетне розмаїття, всі полотна Коваля дозволяють говорити про певну характерну художню константу. Вона зовсім не означає повторення образів в серіях, скоріше - використання стійкого і впізнаваного візуально-семантичного мотиву.

Юрій Коваль. Ситуативність

При всій реалістичній техніці живопису, зміст - навмисне позбавлений конкретизації. Кожна з втілених мізансцен - випадкові життєві моменти, які, подібно до яскравих спалахів, закарбувалися у свідомості митця. Фрагментарність служить головним композиційним принципом і виключає прямі причинно-наслідкові зв'язки, тому на перший погляд може здатися, що в новому циклі відсутня цілісність і виразність викладу концепції, але це не зовсім так. Художник використовує різні елементи, спостерігаючи за їхньою взаємодією, парадоксальною за рахунок явної невідповідності. Важливо, що жоден персонаж в серії Проявлення не залежить від іншого, спогад як би витісняє його головних дійових осіб, роблячи себе відбитком у часі, а героїв - відпрацьованим матеріалом.

Юрій Коваль. Проявлення. Без назви

Юрія Коваля нерідко відносять до сюрреалістів, що сам автор називає судженням помилковим. В основі сюрреалізму - спроба через експерименти з формою зафіксувати переживання під час сну, гіпнозу, медитації, помутніння розуму, що не властиво полотнам художника. Навпаки, його манері живопису характерний сюжетно-образний принцип магічного реалізму, який визначається, як прагнення художньо осмислити навколишню дійсність. Основоположними ознаками такої моделі світогляду є зображення ледь зчитуваного протистояння реального та ірреального світів, використання художньо-сакральних елементів, що апелюють до чуттєвості, колективної пам'яті, і неоднозначна авторська позиція по відношенню до своїх робіт.

Назву виставки слід сприймати буквально як індивідуально-типові прояви особистості, серед яких соціальні ролі, що складають унікальний образ, здатний змінюватися в процесі набуття людиною життєвого досвіду. Саме тому, довго вдивляючись в картини, створюється враження, ніби кордони між авторськом переживанням і колективним – стерті.

Юрій Коваль. Проявлення

Серії Коваля можна умовно поділити за колірною ознакою. Попередні були виконані в синьому, сірому, пурпуровому відтінках. Основним кольором проекту Проявлення обрано білий. Через нього немов проступають фігури, предмети, локальні концентровані плями, відсилаючи до процесу спостереження за проявленням плівки. Примітно, що колірна мова живопису автора знаходить відгук у концепції Бергсона, згідно з якої сприйняття фарб є суто інтуїтивним явищем. Сусідні кольори тут знаходяться в боротьбі за поглинання одного іншим. Також за сюжетним і колористичним принципом серію можна пов'язати з гештальттеорією, що використовує колірну семантику як спробу надати матеріальність психоемоційним травм.

Юрій Коваль. Страх

За словами художника, ситуації, зображені на полотнах, залишилися в його пам'яті яскравими кадрами, тому і показані за принципом нашарування. Так, технічний прийом живописного колажування (комбінування зображень без наклеювання на них різних за фактурою матеріалів), імітує об'ємність, особливу умовну фактурність, що вступила в суперечність з буденністю класичної станкової картини. У той же час колажування Коваля протиставляється такій самій техніці в поп-арті, акцентуючи увагу на умисну відсутність рекламної привабливості та розважальності як такої.

Словом, автор запрошує глядача в свою розширену реальність, з одного боку - глибоко особисту, оголюючи перед ним власні переживання, з іншого - зрозумілу кожному, хто вважає саморефлексію невід'ємним компонентом усвідомленості.