7 Червня в світ прийшов Поль Гоген!

Поль Ґоґен — французький художник-імпресіоніст.

Народився в Парижі 7 червня 1848. Його батько, Кловіс Гоген (1814—1849), був журналістом у відділі політичної хроніки журналу Тьєра і Армана Мара «Насьональ», одержимим радикальними республіканськими ідеями; мати, Аліна Марія (1825—1867), була родом з Перу з багатої родини. Її матір'ю була відома Флора Тристан (1803—1844), що розділяла ідеї утопічного соціалізму і що опублікувала в 1838 році автобіографічну книгу «Поневіряння парії».

У 1849 році, після невдалого антимонархічного перевороту, Кловіс, не відчуваючи себе в безпеці на батьківщині, вирішив залишити Францію. Разом з сім'єю він сів на судно, що йде в Перу, де мав намір осісти в родині своєї дружини Аліни і відкрити власний журнал. Цим планам не судилося збутися. По дорозі до Південної Америки Кловіс помер від серцевого нападу.

Таким чином, до семирічного віку Поль жив у Перу і виховувався в родині матері. Враження дитинства, екзотична природа, яскраві національні костюми, безтурботне життя в маєтку дядька в Лімі залишилися в його пам'яті на все життя, залишивши відбиток на його невгамовній спразі до подорожей, в тязі до тропіків.

У 1855 році, коли Полю було 7 років, він з матір'ю повертається до Франції, щоб отримати від дядька по батьківській лінії спадок, і селиться в Орлеані зі своїм дідом. Гоген швидко вчиться французької мови і починає досягати успіху в освіті. У 1861 році Аліна відкриває швейну майстерню в Парижі, а її син готується до вступу в Морехідне училище. Але він не витримує конкурсу і в грудні 1865 наймається в плавання «курсантом», або учнем лоцмана. До 1871 року він майже безперервно перебуватиме в плаванні по всьому світу: в Південній Америці, в Середземному морі, в північних морях. Будучи в Індії, він дізнається про смерть матері, яка у своєму заповіті рекомендує йому «зробити кар'єру, так як він абсолютно не здатний викликати до себе прихильність друзів сім'ї і може незабаром стати дуже самотнім». Однак, прибувши в Париж в 1872 році, отримує підтримку знайомого йому з дитинства друга матері Гюстава Ароза, біржового дільця, фотографа та колекціонера сучасного живопису. Завдяки його рекомендації Гоген отримує посаду біржового брокера.

У 1873 році Гоген одружується з молодою датчанкою Метт-Софі Гад, входжою в сім'ю Ароза. Гоген стає і батьком: в 1874 році народжується Еміль, Аліна в 1877, Кловіс в 1879, Жан-Рене в 1881 і Поль в 1883. У наступні десять років становище Гогена в суспільстві зміцнювалося. Його сім'я займає все більш комфортабельні квартири, де особлива увага приділяється майстерні художника. Гоген, як і його опікун Ароза, «колекціонує» картини, особливо імпресіоністів, і пише сам.

Живописом зайнявся в 26 років, перед тим змінивши декілька професій. Не отримавши художньої академічної освіти, він починає самонавчання, досліджуючи твори улюблених художників, таких як Курбе, Делакруа, Сезан і Деґа.

З 1873—1874 року з'являються його перші пейзажі, один з них буде виставлений в Салоні 1876. Гоген знайомиться з художником-імпресіоністом Камілем Піссарро до 1874, але їх дружні стосунки починаються з 1878 року. Гогена запрошують брати участь у виставках імпресіоністів з початку 1879: колекціонера поступово сприймають як художника. Він проводить літо 1879 у Піссарро в Понтуаз, де пише сади і сільські пейзажі, схожі на пейзажі «метра», як і все те, що він буде писати аж до 1885 року. Піссарро знайомить Гогена з Едгаром Дега, який завжди буде підтримувати Гогена, купуючи його картини і переконуючи це робити Дюрана-Рюель, торговця картинами імпресіоністів. Дега стане власником близько 10 полотен Гогена, в тому числі «Прекрасна Анжела», «Жінка з плодом манго», або «Хіна тефатоу».

У 1884 році Гоген переїхав з родиною в Копенгаген, де продовжував працювати брокером. Однак, з часом, ставши займатися живописом весь свій час, Поль залишає дружину і п'ятьох дітей в Данії і повертається в Париж в 1885 році.

У 1886—1890 роках Гоген майже весь час проводить в Понт-Авені (Бретань), де спілкується з групою художників, близьких до символізму. Перший раз художник попрямував туди в 1886 році, бажаючи відпочити від Парижа і трохи заощадити: життя там було помітно дешевшим. Сім'я Ґоґена нерідко переживає фінансову скруту, і, щоб утримувати дружину й чотирьох дітей, в 1887 р. він їде на будівництво Панамського каналу, де пише кілька екзотичних пейзажів.

Острів Мартиніка, куди Гоген поїхав в 1887 році разом з художником Лавалем, з яким він познайомився в Бретані, допоміг здійснити у творчості майстра еволюцію, зробивши помітними в його роботах японський вплив.

У 1888 році деякий час жив у Ван Гога в Арлі і працював з ним. Перебування закінчилося сваркою, пов'язаної з одним з перших нападів божевілля у Ван Гога.

Відчуваючи з дитинства, проведеного в Перу (на батьківщині матері), тягу до екзотичних місць і вважаючи цивілізацію «хворобою», Гоген, бажаючи  «злитися з природою», в 1891 році поїхав на Таїті, де проживав у Папеете, і де в 1892 році написав цілих 80 полотен. Після короткочасного (1893—1895) повернення до Франції, через хворобу і відсутність коштів він назавжди поїхав до Океанії — спочатку на Таїті, а з 1901 року на острів Хіва-Оа (Маркізькі острови), де взяв собі в дружини молоду таїтянку і працював на повну силу: писав пейзажі, оповідання, працював журналістом. На цьому острові він і помер 8 березня 1903 р. Незважаючи на хвороби (у тому числі проказу), бідність і депресію, що привела його до спроби самогубства, найкращі свої роботи Гоген написав саме там. Спостереження за реальним життям і побутом народів Океанії сплітаються в них з місцевими міфами. На великих площинних полотнах він створив статичні і контрастні за кольором композиції, глибоко емоційні і водночас декоративні.

Пам'ять

Слава прийшла до художника після смерті, коли в 1906 році в Парижі було виставлено його 227 робіт. Вплив творчості Гогена на мистецтво XX століття є безперечним.

Життя Гогена лягло в основу роману Сомерсета Моема «Місяць і гріш». У ньому описується простий англійський брокер Чарльз Стрікленд, який кинув сім'ю, роботу і дім, для того щоб займатися живописом.

На честь Гогена названий кратер на Меркурії.

Про останні роки життя Гогена був знятий фільм з Дональдом Сазерлендом у головній ролі «Вовк на порозі» (1986 р.). Також є фільм з Кіфером Сазерлендом — «Знайдений рай» (2003 р.). У 2017 році вийшов біографічний фільм «Дикун» («Гоген. Подорож на Таіті» / Gauguin. Voyage de Tahiti), головну роль в якому зіграв французький актор Венсан Кассель.