З літер снується, в'яжеться слово.
Ми із сповитку його всотали.
Мамина пісня, мамина мова
В душу добірним зерням упали.
І проростає тугим колоссям
Дужі, мужні, зміцнює крила
Мамина пісня, мамина мова -
Ніжна, співуча - довіку мила.
"Королівство сну" - персональна виставка творчих робіт Світлани Юр'євої з Херсону, яку відкриваємо 16 травня 2016 року в приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки ім .М.Г. Івасюка.
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.
Засновником «науки про сон» була М. М. Манасеїна (1843–1903), учениця фізіолога І. Р. Тарханова, яка в 1870-ті рр. на цуценятах вивчала значення сну для організму. Аналізуючи свої результати, Манасеїна прийшла до висновку, що сон для організму важливіший за їжу.
Сучасні уявлення про природу сну сформувалися у другій половині XX ст. з появою методів реєстрації біоелектричної активності головного мозку (електроенцефалограма, ЕЕГ), м'язів (електроміограма, ЕМГ) і очей (електроокулограма, ЕОГ). Найбільшим досягненням в цій області було відкриття в 1950-ті рр. Н. Клейтманом, У. Дементом (США) і М. Жуве (Франція) так званого парадоксального сну.
Фізіологія сну
Засинання
Засинання
- зниження рівня свідомості;
- пониження чутливості сенсорних систем;
- зменшення частоти серцевих скорочень;
- зниження секреторної діяльності залоз (слинних → сухість слизової рота; слізних → печіння очей, злипання повік).
Оптимальна тривалість сну
| Вік | Потреба у сні |
|---|---|
| Новонароджені (0-2 місяців) | 12 - 18 годин |
| Немовлята (3-11 місяців) | 14 - 15 годин |
| Малюки (1-3 років) | 12 - 14 годин |
| Дошкільнята (3-5 років) | 11 - 13 годин |
| Діти шкільного віку (5-10 років) | 10 - 11 годин |
| Підлітки (10-17 років) | 8.5 - 9.25 годин |
| Дорослі, включаючи людей похилого віку | 7 - 9 годин |
Структури, що забезпечують розвиток повільного сну :
- Передні відділи гіпоталамуса (преоптичні ядра)
- Неспецифічні ядра таламуса
- Гальмівний центр Моруцці (середня частина мосту)
- Вестибулярні ядра довгастого мозку
- Верхні горбки середнього мозку
- Ретикулярна формація середнього мозку
- Блакитна пляма (стимуляція — пробудження)
- Окремі ділянки кори головногу мозку
Чинники, що зумовлюють сон
- ендогенні чинники, пов'язані зі стомленням і гіпногенними речовинами (серотонін, мелатонін, норадреналін, гамма-оксибутират, дельта-пептид тощо)
- які діють ендогенно, ритмічно («внутрішній годинник»)
- безумовні (темрява, спокій, положення тіла, сенсорна монотонність, вплив температури, атмосферного тиску)
- умовнорефлекторні (звикання до певного часу сну, його тривалості та ін.)
Безсоння
Регулювання сну
Фізіологічні методи
Фармакологічні методи
Під час сну підвищується рівень анаболічних процесів та знижується катаболізм.
Сон у нормі відбувається циклічно, приблизно кожні 24 години. Ці цикли називають циркадними ритмами. Вони перевизначаються кожну добу, найбільш важливим фактором є рівень освітлення. Від природного циклу освітленості залежить рівень концентрації спеціальних фотозалежних білків. Циркадний цикл налаштований зазвичай на довжину світлового дня. Крім нічного сну в деяких культурах існує фізіологічно обумовлений короткочасний денний сон — сієста.
Безпосередньо перед сном наступає стан сонливості, зниження активності мозку, для якого характерні:
Професор Річард Р. Будзин в Лабораторії досліджень сну при Університеті в Арізоні багато років вивчав розлади сну і рекомендує методику швидкого засинання, засновану на шести етапах. У річному звіті з клінічної психології він описав різні психологічні підходи, які були використані для лікування безсоння (Bootzin & Epstein, 2011). Подібне лікування ще раніше було названо лікуванням стимульним контролем (Morin et al., 2006). Поради включають в себе: лягати спати, лише коли хочеш спати, використовувати ліжко лише для сну і сексу, не лежати в ліжку понад 10 хвилин, якщо не виходить заснути — зробити так, щоб ліжко асоціювалося лише зі швидким засипанням, прокидатися вранці з будильником в один і той самий час, не спати вдень.
Природний сон включає два різні стани (фази) — повільний сон (повільноколивний, ортодоксальний, синхронізований, спокійний, теленцефалічний сон, сон без швидких рухів очей) і швидкий сон (парадоксальний, десинхронізований, активований, ромбенцефалічний, сон з швидкими рухами очей, REM Sleep).
При засинанні людина занурюється в повільний сон, послідовно проходячи 4 стадії: дрімоту (1), поверхневий сон (2), сон помірної глибини (3) і глибокий сон (4). Психічна активність в повільному сні представлена уривчастими неемоційними думками, а час, проведений у сні, зазвичай недооцінюється. У молодих здорових людей поверхневий сон займає біля половини часу усього нічного сну, а глибокий сон 20-25%.
Повільний сон завершується зміною пози, після чого слідує різкий перехід в фазу парадоксального сну: на ЕЕГ відмічається десинхронизація, тобто високовольтна повільна активність зміняється швидкими низькоамплітудними ритмами, як при пробудженні, однак парадоксальним чином при цьому повністю розслабляються всі гладкі м'язи тіла (зникнення активності на ЕМГ) і виникають швидкі рухи очей (потужна активність на ЕОГ). Крім того, спостерігаються нерівномірність пульсу і дихання, сіпання лицьових м'язів, пальців, кінцівок, у чоловіків (будь-якого віку) виникає ерекція. При пробудженні під час парадоксального сну випробувані у 80% випадків повідомляють про переживання емоційно забарвлених сновидінь, а час перебування у сні часто переоцінюється. Фаза парадоксального сну займає біля 20% часу сну. Повільний сон і наступний за ним парадоксальний сон формують цикл з періодом близько 1,5 години. Нормальний нічний сон складається з 4-6 таких циклів.
У людини, на відміну від інших ссавців цикли сну неоднакові: в перших нічних циклах переважає дельта-сон, періоди парадоксального сну дуже короткі (10-15 хвилин) і зовні слабо виражені. У другу половину ночі, навпаки, глибокий повільний сон майже відсутній, зате надзвичайно інтенсивні і довгі (30-40 хвилин) періоди парадоксального сну. Цей феномен — наслідок адаптації людини до умов цивілізації; фактично кожна доба являє собою 16-годинний період позбавлення сну (депривація), за яким іде 8-годинний період відновлювального сну («віддача»). Згідно із законом «віддачі» спочатку відновлюється глибокий сон, а потім парадоксальний. Відповідно до природного біоритму, дорослій людині потрібно 1-2 періоди денного сну. Про це свідчать приступи денної сонливості, неуважності і розслаблення, особливо небезпечні при керуванні автомобілем і виконанні професійних обов'язків, що вимагає уваги і зібраності.
Тривалість сну зазвичай становить 6 — 8 годин на добу, але можливі зміни в достатньо широких межах (4-10 годин). При порушеннях сну його тривалість може становити від декількох хвилин до декількох діб.
Дітям потрібно більше спати для того, щоб нормально розвиватися: до 18 годин для новонароджених. Дослідження говорять, що дітям шкільного віку потрібно приблизно від 10 до 11 годин сну.
Мозок має скупчення нейронів, порушення яких викликає розвиток сну (гіпногені центри). Виділяють такі структури:
Основна функція сну — це відновлення фізичних та психічних сил, яке дозволяє максимально адаптуватися до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Сон становить собою чергування різних функціональних станів головного мозку, а не є «відпочинком» для головного мозку, як вважали раніше. Під час сну перебудовується мозкова діяльність, яка потрібна для переробки і консолідації інформації, що потрапила в період неспання, переведення її із проміжної в довготривалу пам'ять.
Активність нейронів у різних відділах кори великого мозку і глибинних структурах мозку під час сну лишається практично такою ж, як і при неспанні.
Можна виділити чотири групи чинників, які зумовлюють періодичний добовий сон:
Свідоме сновидіння — це сновидіння, у якому особа розуміє, що спить. У такому сні можливо контролювати свої дії, впливати на навколишній світ та подальший розвиток сюжету сновидіння. Набуття свідомості може бути спонтанним або в результаті спеціальних методик.
Тимчасове безсоння може бути викликано нервовим збудженням, або застосуванням деяких хімічних речовин (фенамін тощо).
При стійких порушеннях сну є ситуаціі, коли необхідно звернутися до лікаря, для визначення причин проблеми.
Добре допомагають прохолодне повітря в кімнаті, прогулянка ввечері, прохолодна ніжна ванна перед сном.
Безсоння можна частково зменшувати за допомогою лікарських засобів, які призначає тільки лікар. Безконтрольне та систематичне застосування снодійних може бути дуже небезпечним.
Лікарські засоби іноді призначують симптоматично, в тому разі деякі снодійні або седативні засоби. Зловживання снодійними та заспокійливими ліками — проблема, дуже поширена в усьому світі.
Світлана Юр'єва - молодий досвідчений викладач Навчально-естетичного комплексу "Художня школа".
На виставці представлені роботи, які були створені за останній рік.
Робоча назва проекту - " Підглядано з небес" - це серія графічних та живописних робіт присвячених сну, адже третину свого життя кожна людина на землі проводить у сні, але мало хто з нас замислюється над якістю цього явища у своєму житті.
автор виставки розкриває сенс загальнолюдського явища СОЛН, та розкриває тему сенсу життя через те,як само ми спимо, де, з ким, в чому...
Ця тема об'єднує всіх людей на землі, але кожен з нас у ній ексклюзивний, індивідуальний, неповторний.
Немає коментарів:
Дописати коментар