"Танцюю - означає живу..."
15 квітня виповнилось 110 років від дня народження Сержа Лифа́ря (фр. Serge Lifar) — українського балетного танцівника та хореографа, який згодом отримав французьке громадянство, відомий як один із найвидатніших танцівників XX століття. Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття».
Сергій Лифар народився найімовірніше у передмісті Києва с. Пирогів, або ж у с. Віта Литовська (нині с. Чапаївка, Голосіївський р-н Києва), у родині помічника лісничого Трипільсько-Вітянського лісництва Михайла Яковича Лифаря та його дружини Софії Василівни Марченко. У метричній книзі с. Пирогова, де знаходилась єдина найближча церква, є запис про його народження 20 березня та хрещення 10 квітня 1905.
Родина Лифарів мала глибоке козацьке коріння. Пізніше Сергій Михайлович згадував, як, гостюючи в свого діда у Каневі, слухав розповіді про героїчне минуле України та розглядав «пожовклі вицвілі грамоти з восковими печатками, що ними нагороджували Лихварів українські гетьмани та кошові отамани великого Війська Запорізького».
Бог наділив хлопчика тонким музичним чуттям. З дитинства Лифар співав у церковному хорі Софіївського собору, брав уроки гри на скрипці у професора Воячека, відвідував клас фортепіано у Київській консерваторії. Але визначальною в його долі стала зустріч із Броніславою Ніжинською, сестрою відомого на той час танцівника Вацлава Ніжинського. Саме її балетна секція і стала для 17-річного Сергія першим кроком до вершин слави.
Саме цій події та Всесвітньому дня танцю присвячена танцювальна імпреза в обласній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка.
Немає коментарів:
Дописати коментар