Всім відомо, що митець розкривається через свої твори, тобто, автор устами персонажів говорить про проблеми, які турбують його, про мрії, бажання, сподівання тощо. Іноді герої творів починають жити своїм життям, продовжуючи своє існування поза межами художнього твору, стаючи символом, знаком, лозунгом, уособленням ідеї всієї нації. Сьогодні ми поговоримо з вами про українського митця, композитора, оперного співака, драматичного артиста, драматурга та про героїв його твору.
Семен Степанович Гулак-Артемовський, якому 16 лютого 2023 року виповнюється 210 років, і його найвідоміший твір – опера «Запорожець за
Дунаєм», якій виповнюється 160 років з часу першої постановки в полі нашої уваги.
Важко переоцінити внесок в український мистецький простір
і самого митця і його твору – першої української опери, але у сьогоднішніх
реаліях кожна постать минулого переусвідомлюється і розглядається нами під
новим кутом.
Україні відоме прізвище Гулак-Артемовський – хтось скаже,
що це співак, хтось скаже, що це священник, хтось скаже, що це байкар, а хтось
скаже – композитор чи український козак, і всі ці відповіді будуть правильними,
адже в Україні здавна так було, що прізвище говорить про приналежність до
певного роду.
Візьмемо до прикладу український старовинний шляхетський рід, братів Тобілевичів, відомих як Іван-Карпенко Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський і їх сестра Марія Садовська-Барілотті – вони ж – корифеї українського театру, або освічений і шляхетний рід Косачів-Драгоманових, де відомими є Леся Українка, її мати – письменниця Олена Пчілка, дядько - історик, філософ і дослідник мови – Михайло Драгоманов.
Так само і давній козацький рід Гулаків був
відомий завдяки Степану Петровичу Гулаку-Артемовському – священику, Петру
Петровичу Гулаку-Артемовському – українському байкареві, і співаку, композитору,
борцю за українське, ювіляру – Семену Степановичу Гулаку-Артемовському.
Всі ми знаємо, що людину формує її
оточення: близькі люди, друзі, родина, сім′я. Кожна людина, яка зустрічається
нам на життєвому шляху – не випадкова, вона впливає на нашу душу, серце,
світобачення та світовідчуття.
Батько композитора – священик Степан
Гулак-Артемовський наповнив життя сина духовним сенсом.
Від дядька – українського байкаря Петра ГулакА-Артемовського
композитор взяв освіченість та любов до української культури.
Не можна
також оминути постаті видатних людей того часу - композитора Миколу Глінку, який звернув увагу
на прекрасний голос Семена Степановича і цим самим посприяв творчому зросту
митця.
Художників Івана Айвазовського та Карла Брюллова, які стали його друзями та провідниками у світі мистецтва - письменника Нестора Кукольника, який навчав його французької та італійської мов, музиканти Гавриіл Ломакін, Олексій Петров і багатьох інших однодумців, подвижників, завдяки яким Семен Гулак-Артемовський мав підтримку все своє життя.
А знайомство з Тарасом Шевченком, творчість якого
надихала композитора та давала йому нові ідеї для творення, відкрило нову грань
таланту співака: у знак подяки композитор написав і присвятив Шевченкові пісню
на народний текст «Стоїть явір над водою», яка входила в збірку під загальною
назвою «Українське весілля», куди входили також «Спать мені не хочеться» та «Ой
на горі та й женці жнуть».
Семен Гулак-Артемовський писав водевілі, захоплювався народною
медициною, був обдарованою особистістю - інженером, соціологом, істориком,
драматургом та навіть цікавився образотворчим мистецтвом, завдяки знайомству з
Кобзарем.
Це достатньо часте явище, що митці
України намагаються охопити якомога більше видів мистецтва в діяльності, бо
завдяки їм кожен митець хоче не тільки адаптувати загальносвітову культуру під
українське, але і вкласти в неї щось своє, не запозичене.
Так, до прикладу твір «Запорожець за Дунаєм» - не просто класична опера, а перша
україномовна, автентична, тобто створена на українських реаліях опера, де описане
життя українців поза межами Батьківщини.
Знаєте, всі ж звикли, що мова опери
– це італійська чи французька, але насправді, українська мова для
опери, вона вписалася в канони опери не гірше італійської.
Так, до речі, байки: написані давнім греком Езопом, переспівані французом Жаном де Лафонтеном, проросли та розквітнули саме в українському мистецькому культурному ґрунті, завдяки мові, українській самоіронії і гумору.
Дуже скоро всі українці, які зараз знаходяться закордоном, які змушені жити в чужих містах, чужих домівках почують таку ж звістку, почують омріяні слова: повертайтесь на Батьківщину, тут вже безпечно, ми перемогли. За це ми і боремось.
Щиро запрошуємо Вас! Вшановуючи ювілей видатного митця - Семена Гулака-Артемовського пропонуємо згадати головні досягнення митця, зануритись в мистецьке тло опери "Запорожець за Дунаєм", слухати відомі номери з опери у високопрофесійному виконанні лауреатки численних конкурсів та фестивалей, володарки "Золотої квітки" міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик - Тетяни Петришиної.
Всі присутні мають можливість долучитись до збору коштів на нагальні потреби військовим 10-ї гірсько-штурмової бригади "Едельвейс".
Шануймо українське! Слава Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар