Збаразький замок

Збаразький замок —шедевр замкового мистецтва Тернопільщини.

Збаразький замок  безперечно є  перлиною, історичним скарбом Тернопільщини та справжньою окрасою старовинного Збаража.

Могутній Збаразький замок, який вже перейшов рубіж 800-річчя з часу першої літописної згадки, був збудований протягом 1620-1631 років останніми представниками роду князів Збаразьких – Юрієм та Христофором. Після завершення будівництва замок складався з двоповерхового палацу, побудованого в стилі пізнього ренесансу, казематів, валів, чотирьох бастіонів та рову, наповненого водою. Увійти в замок можна було через браму, розміщену в двоповерховій вежі, до якої вів звідний міст. Укріплення займали площу понад 16 гектарів.

Після смерті Юрія Збаразького замок перейшов у володіння князів Вишневецьких, які приділяли багато уваги саме захисній функції будівлі.

У 1649 році військо Богдана Хмельницького взяло в облогу польський гарнізон, який знаходився в замку. Після обстрілу оборонної споруди з гармат, розпочалася семитижнева облога замку козацьким військом. Однак татари  та кримський хан, які в той час були союзниками козаків, зрадили Богдана Хмельницького. Він змушений був підписати тут Зборівський договір, зменшивши своє військо з 60 тисяч до 40 тисяч воїнів.

Під час битви біля стін фортеці були поранені Іван Богун, Данило Нечай  та загинув Нестор Морозенко.

Згодом Вишневецький замок перейшов у власність  князів Потоцьких та був резиденцією цього роду аж до середини ХІХ століття. За цей час московські війська двічі руйнували архітектурну пам’ятку. У рамках першого їхнього завойовницького «візиту» побував у Збаражі і цар Петро І. Після цих подій  сім’я Потоцьких не поспішає з його відновленням, внаслідок чого будівлі комплексу приходять у занепад.

Останнім власником Збаразького замку був кіцманський нотар Тадеуш Нементовський. Він дбав про історичну будівлю, частково реставрував її  своїм коштом. Проте він був  знову поруйнований московитами. Російські війська, ступивши на Збаразьку землю незабаром після початку військових дій, значно пошкодили замковий комплекс: стіни частково розібрані на камінь, палац спустошений, каземати підірвані.

Після Другої світової війни від фортеці залишилися хіба каркас та деякі фрагменти оборонних мурів, каміння з яких потім розібрали на будівництво колгоспних ферм.

 У перші роки незалежності замковий комплекс у Збаражі було оголошено історико-архітектурним заповідником.

В останні роки вчені провели аеросканування Збаража та з'ясували, що в місті повнісінько підземних ходів. Один з них веде від замку до монастиря Бернардинів, між якими  відстань 500 метрів.

У даний час, палати двоповерхової будівлі служать виставковими залами (більше 25), в яких постійно організовую експозиції ужиткового мистецтва, археології, етнографії, ремесел краю, творів сакрального мистецтва, нумізматичних колекцій. В експозиціях демонстрували стародруки та рукописні книги, предмети інтер’єру релігійних споруд XVII- XIX століть, колекційну зброю та лицарські обладунки,  вишиті колекції місцевих майстрів, тощо.  Принадою  замку є органний зал.

 А охочих побачити «темний бік» життя замку, у підземеллях чекають темниці із знаряддями середньовічних тортур.

 Матеріал підготувала Марія Павлюк