«Дерево життя» Володимира Гамаля
Дивна справа - Талант. Його Бог або дав, або не дав. Йому дав.
Але й навчив
шанувати родинне, вивчати та розвивати своє, працювати та вдосконалювати власне, самовіддано шукати та знаходити.
Знаходити у
родинних та громадських традиціях: у шанобливому ставленні до старших, у вихованні молоді, у стосунках між членами родини, у поважному
ставленні до Жінки, Матері, Дружини, у любові до народної пісні, до вишиваної сорочки на народини та одруження, у гуртовій праці, у взаємодопомозі - толоках, у святах,
ярмарках, у гучних забавах на Храмові свята. Толокою-громадою допомагати потерпілим від стихійного лиха,
зводити хату, господарські та громадські будівлі, копати ставки та криниці,
садити ліс, мостити дороги, збирати врожаї.
На свята, одягнувши, святкову сорочку, співати гарних пісень, шуткуючи, переповідати
небилиці та бувальщину, шанувати Свято та людей у Святі.
Все це, і не тільки, до сьогодні існує у
мальовничому куті Рогізна, де народився, виріс і живе донині Майстер - Володимир Гамаль.
Живе, шануючи старших, мудрих. В любові з
дружиною ростить дітей, внуків. Щоденно
створюючи, без упину та без втоми, нові
всесвіти власного переконання. Проживає достойно, без поспіху та гонорово,
як справжні Газди з Рогізної, у щасті, злагоді та повазі.
А все пояснюється ЛЮБОВ’Ю. Великою любов’ю до рідних, близьких людей та
до справи, що обрав у свої юні 16 років.
Невпевнено крокуючи коридорами Вижницького
художнього училища, чи думав тоді про
свій шлях, про творчий доробок понад 250
експонатів, про прості та, від того не
менш важливі, питання людяності, чесності, честі, щирості, відвертості,
принциповості, завзятості та душевного неспокою
сьогодення, що будуть на цьому шляху.
Все творче 50-ліття осяяне любов’ю до ближнього, великою повагою до Вчителя, щирою вірною
дружбою, незламністю духу та впевненістю у правильності обраного шляху. Все це
відчувається у кожній із 130-и представлених робіт на творчій експозиції Володимира Гамаля «50 років з мистецтвом», що відкрилась у Чернівецькому Художньому
музеї. Справжні «навіки» друзі прийшли розділити цю подію разом із Володимиром Іллічем, ті, що і в
праці і в святі вміють та хочуть підтримати, пожартувати та пожуритись, коли
треба. Тому що Майстер вартий тільки такого щирого та поважного і ні як інакше.
Він їм вельми втішений навзаєм.
Робота для Володимира Гамаля то звичний стан
душі та тіла. Славні руки Майстра добре вміють відчувати пластику кожного матеріалу,
з яким працює – дерево, метал, камінь, глина. Дуже органічно доповнює
кольоровими елементами рельєфи та
відтіняє круглу скульптуру. Вона,
неначе, райдужно ожива із каменю,
дерева чи глини. У роботах відчувається характер
– рішучість пластики, політ та розмах думки,
гнучкість та витонченість ліній, але й філософське осмислення сенсів в ликах
скульптурних. Чоловік і Жінка, Мати і Дитя, Людина і Всесвіт - в усьому присутня «Любов небесная».
Визначено активну
громадянську позицію прослідковуємо і в виборі циклу українських визначних постатей, серед яких
Ольга Кобилянська, Осип Маковей, Остап Вільшина, Юрій Федькович, Сидір
Воробкевич, Іван Бідняк та ін. Любов’ю Митця освячений кожен рельєф у кераміці,
із буковинським колоритом орнаментів та історично виправданими деталями. Все це
складає «Дерево життя» Володимира Гамаля.
«Чи не є це найкращим різдвяним подарунком нам всім?» - запитує
Микола Шкрібляк у слові до Митця, і в серцях всіх присутніх відгукується ствердна вдячність
Рукам, Серцю, Душі та Долі Володимира Гамаля, що є саме такою для нас.
Немає коментарів:
Дописати коментар