Олександру Білашу - 85!

Олекса́ндр Іва́нович Біла́ш  - народився 6 березня 1931р. в м. Градизьк. Український композитор, Народний артист СРСР, Герой України, Лауреат Шевченківської премії.

Життєпис

Пам'ятник Білашу у Градизьку. Встановлено навесні 2012 року

Народився 6 березня 1931 року у селищі Градизьку Полтавської області.

У 1948–1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі імені В. С. Косенка за класом баяна; у 1957 році закінчив Київську Державну консерваторію імені П. І. Чайковського за класом композиції у М. Вілінського; у 1950–1961 роках — викладач теорії музики вКиївському педагогічному інституті; між 1976–1994 роками — голова правління Київської організації Спілки композиторів України; автор ряду поетичних збірок.

Був першим головою Полтавського земляцтва в Києві.

Могила Олександра Білаша

Помер 6 травня 2003 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві (ділянка № 52а).

Меморіальна дошка на честь Олександра Івановича Білаша навул. Пушкінській, 8 у Києві: «де він жив і творив»

Відзнаки

• Лауреат премії імені М. Островського(1967);
• Лауреат Всесоюзної премії Ленінського комсомолу (1968),
• Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1969 року);
• Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1975);
• Народний артист УРСР (1977);
• Народний артист СРСР (1990);
• Герой України (2001).

Твори

Опери

• «Гайдамаки» (за однойменною поемою Тараса Шевченка, 1965)
• моноопера «Балада війни» (1971)
• моноопера «Сповідь білого тюльпана»
• «Прапороносці» (1985)

Ораторія

• «Вишневий вітер» (1989)

Оперети

• «Легенда про Київ» (1982)
• «Дзвони Росії» (1982)
• «Чиста криниця»
• мюзикл «Пригоди Буратіно»

Для симфонічного оркестру

«Скерцо», «Весняна сюїта»(1959), балетна сюїта «Буратіно» (1961), поема «Павло Корчагін» (1965)

Для голосу у супроводі симфонічного оркестру

«Вокаліз» для мецо-сопрано в 5 частинах(1965)

Романси

• «Кленова алея», слова С. Щипачова.
• «Ви знаєте, як липа шелестить», слова П. Тичини.
• «Было так — я любил и страдал…», слова В. Висоцького (з музики до кінофільму «Небезпечні гастролі»).

Пісні

«Впали роси на покоси», сл. Д. Павличка

• «Два кольори», сл. Д. Павличка
• «Журавка», сл. В. Юхимовича
• «Ой не ріж косу», сл. М.Ткача
• «Сину, качки летять», сл. М.Ткача
• «Цвітуть осінні тихі небеса», сл. А. Малишка
• «Ясени», сл. М.Ткача

Музика для спектаклів і радіопередач

Написав музику до художнього біографічного фільму про Тараса Шевченка «Сон» (1964, режисер Володимир Денисенко, Київська кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка). Побудована на українському народному мелосі, вона посилює емоційне звучання твору, сприяє глибшому розкриттю образу поета.

З цієї музики нині часто виконується як окремий твір пісня «Лелеченьки» (сл. Д.Павличка).

Музика для художніх кінофільмів

• 1960 — «Катя-Катюша»
• 1960 — «Роман і Франческа»
• 1962 — «Мовчать тільки статуї»
• 1962 — «Сейм виходить із берегів»
• 1964 — «Сон»
• 1966 — «Бур'ян»
• 1967 — «Київські мелодії»
• 1968 — «На Київському напрямку»
• 1969 — «Небезпечні гастролі» (увертюра, куплети Бенгальського, балада, романс)
• 1969 — «Важкий колос»
• 1970 — «Між високими хлібами»
• 1970 — «Чортова дюжина»
• 1971 — «Лада з країни Берендеїв»
• 1973 — «Новосілля»
• 1973 — «До останньої хвилини»
• 1973 — «Повість про жінку»
• 1976 — «Дніпровський вітер» (кіноальманах — новели «Чари-очерети», «На косі»),
• 1983 — «Вир»
• 1985 — «Женихи»
• Легендарний Севастополь
• Дума про місто

Інше

«Величальна Полтаві» та «Полтавська полька», присвячені батьківщині композитора.

Громадська діяльність

Був одним з фундаторів Українського фонду культури.

Джерела

• Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — К.: Головна редакція УРЕ, 1978.
• Митці України: Енциклопедичний довідник / Упорядники: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 67.