До 100-річчя Ксенії Колотило

Ксенія Колотило – майстриня-українка, яка більш ніж 50 років прожила в Австрії. У своїх творах вона не лише продовжила традиційне мистецтво українців, але і розвинула до високого творчого рівня. Ксенія Колотило народилася у Карпатському селі Підзахаричі, що простяглося вздовж річки Черемош. Молода вишивальниця в той час жила в атмосфері народних переказів про Олексу Довбуша, печери якого розташовані в горах поблизу села, легенд про лісовиків, водяників, русалок, а також в атмосфері народного мистецтва карпатського краю. З малку майстриню чарували і вабили вироби народних майстрів, а найбільше – гуцульська вишивката прекрасний гуцульський народний різноквітнцй стрій.

вишивка Ксенії Колотило

В хаті батьків були гарні вишивки, і Ксенія відшивала їх.

Ще в школі в Підзахаричах Ксенія я встигла освоїти різноманітні техніки вишивання – хрестиком, низинкою, гладдю, стебнівкою, яворівкою, а що найважливіше, вона вивчила всі види мережки – від звичайної до найскладнішої.

Потім в десять років Ксенія Колотило вступила до гімназії в Чернівцях. У гімназії вона намагалася використовувати весь свій вільний час для поглиблення й розширення своїх знань про народне мистецтво, передусім мистецтво гуцулів.

У Чернівцях Ксенія відвідувала українську письменницю Ольгу Кобилянську. А також в 1928 році в день її уродин вона разом з батьками передала їй в дарунок свою вишивку за гуцульськими узорами.

Потім Ксенія вийшла заміж за Колотила Василя Семеновича, який виніс з батьківської хати любов до рідної землі, до свого народу і до його мистецтва.
З часом  свою хату Ксенія перетворила на гуцульський народний музей, в якому було понад 600 узорів за мотивами гуцульської вишивки.

Потім Ксенія Колотило мала багато своїх виставок у Відні, Голландії, Бельгії, Німеччині.

 Відділ мистецтв до ювілею славетного майстра  організував презентацію орнаментів Ксенії Іванівни  для викладачів мистецьких дисциплін хідожніх шкіл області.