13 вересня 2020 року виповнюється 50 років від дня, коли пісня «Червона рута» вперше прозвучала в прямому ефірі чернівецького телебачення у програмі «Камертон доброго настрою». Транслювали програму на всю Україну.
«Червона рута» — українська пісня, яка стала о
днією з найвідоміших українських пісень у світі. Автор — Володимир Івасюк — написав її в 1970 році під час навчання в Чернівецькому медичному інституті.
У дитинстві юнак натрапив у батьковій бібліотеці на виданий
1906 року збірник коломийок, впорядкований Володимиром Гнатюком, в якому були рядки:
Ой ходила, говорила гільтайова мати,
Назбирала троєзілля мене чарувати,
Назбирала троєзілля червону рутоньку,
Та й схотіла зчарувати мене, сиротоньку.
У грудні 1968 року Марія Соколовська, яка разом з Володимиром у Чернівецькому медичному інституті була учасницею ансамблю «Трембіта» та камерного оркестру, першою побачила варіант вірша, який згодом став піснею «Червона Рута».
За іншими даними, 1969 року В. Івасюк відвідав Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка (с. Велеснів), де натрапив на фольклорні матеріали Володимира Гнатюка, які використав для написання пісні «Червона рута». Згодом, мандруючи гірськими гуцульськими селами, Володимир знайшов інші варіанти коломийки про червону руту та записав легенду про загадкове чар-зілля, яке постає в народних переказах символом вічного та чистого кохання.
У вересні 1970 року на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі телепрограми «Камертон доброго настрою» прозвучала прем'єра пісні, яку виконував дует: сам автор та Олена Кузнецова. Путівку в життя пісні дав ансамбль «Смерічка» Левка Дутковського (солісти Назарій Яремчук та Василь Зінкевич, звукорежисер Василь Стріхович). Пісню повторили через тиждень у програмі «Студентський меридіан», але вже у візуальному супроводі, який зняли в серпні в Косові.
У травні 1971 року журнал «Україна» опублікував вірш та ноти пісні, а також невелику розповідь про ансамбль «Смерічка».
Пісня дала назву першому українському музичному фільму «Червона рута», зйомки якого розпочалися на початку серпня в Яремчі. У ньому її виконував Василь Зінкевич.
У 1971 році «Червона рута» увійшла до двадцятки переможниць першої радянської «Пісні року», яких визначали за листами слухачів та глядачів. На сцені «Останкіно» її виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич та Володимир Івасюк. Невдовзі після цього потрапила на перші місця популярності в багатьох країнах Східної Європи.
Червона рута пов'язана з українським святом Івана Купала. За переказами, в Карпатах росте цілюща рослина з червоними квітами, за допомогою якої можна привернути до себе кохану людину. Дівчина, яка її знайде і зірве, буде щаслива в коханні. На Гуцульщині та Буковині серед місцевої молоді — як хлопців, так і дівчат — побутують звичаї виходу в гори після того, як зійде сніг. Якраз у цей час — у травні-червні у високогір'ї масово розцвітає рододендрон карпатський, чудові рожеві квіти якого слугують підставою для численних романтичних легенд. Оскільки рододендрон карпатський на рівнинах природно не трапляється, а також враховуючи його лікарські властивості і красу, склалась уява про нього як про чудодійну та чаклунську рослину.
Існують і інші погляди на те, яка саме рослина відповідає червоній руті. Одні вважають її квіткою роду рутові, інші — квіткою рододендрона жовтого, яка нібито чудом раз на якийсь час цвіте червоним. Обидва ці варіанти менш вірогідні, оскільки в місцевих говірках «рута» — це збірна назва трав'янистих рослин чи чагарничків загалом, а також важко уявити собі, що хтось називатиме «червоною» квітку явно жовтого кольору. Виходячи з цього, рутою (тобто рослиною) з привабливими червоними квітами є саме рододендрон карпатський.
Пісню «Червона рута» свого часу виконували: Володимир Івасюк, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Олена Кузнєцова, ВІА «Смерічка», Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Костянтин Огнєвий, Ярослав Євдокимов, ВІА «Корабели» (Віктор Андросов), Богдан Косопуд, Дарка й Славко, Плач Єремії, «Но то цо» (гурт), Польща, Stepan Pasicznyk, Лондон, 2007, Ґолем, Нью-Йорк, 2015,Тото Кутуньйо, Вахтанг Кікабідзе.
Нове звучання надала пісні Революція Гідності 2013-2014 років. У виконанні мільйонів людей, що вийшли на площі міст та столиці України в підтримку вільного та демократичного існування у власній державі «Червона Рута» стала своєрідним гімном цих історичних подій.
До пісенного ювілею, як і кожного року, відділ мистецтв ЧОУНБ ім. М. Івасюка вшановує пам’ять основоположника української естрадної музики, композитора Володимира Івасюка: організовує розгорнуті книжкові та фото-експозиції, ювілейні календарі, музично-мистецькі години та вечори, презентації книг про видатного композитора, про фестиваль української сучасної музики «Червона рута», огляди літератури, виїзні акції на запрошення інших установ культури міста, конференції, тощо. До 70-річчя митця, зокрема, було проведено прес-калейдоскоп «Ювілейні водограї», музичний вечір-спомин у співпраці з коледжем мистецтв ім. С.Воробкевича, виїзний мистецько-виховний захід в спецшколі-інтернаті №2, виставки робіт учнів Художньої школи ім.М.Івасюка, презентацію книжки П. Нечаєвої «Наш камертон», презентацію авторського проекту «Наш Івасюк» Оксани Петращук-Гинги та інші.
Цікавим фактом є те, що 20 травня 2020 в Україні стартував флешмоб до 50-річчя пісні під гештегом #Chervonaruta50challenge. Ініціатор флешмобу — керівник жіночого хору «Соломія» Вінницького педагогічного коледжу Назарій Давидовський.
Такий своєрідний ювілейний пісенний марафон став сучасним варіантом шанування творчості видатного композитора, поета, художника, громадського та культурного діяча Володимира Івасюка, адже пісня «Червона Рута» піднесла риси національно-культурної самобутності й ідентичності українців декількох поколінь, зміцнила національний дух нашого народу, спростовувавши твердження про його меншовартість, стала невід’ємною частиною нашої ментальності й духовним здобутком української молоді.
Немає коментарів:
Дописати коментар