четвер, 15 червня 2017 р.

Ювіляри-2017! Науковці українського кіно!

Сергій Данилович Безклубенко 


Тележурналіст, історик українського кіно.

Народився 15 червня 1932 року у селі Ладижинка Уманського (тепер) району Черкаської (тепер, кол. Київської) області.

Батьки: мама — Шмигля Катерина Матвіївна, батько — Безклубенко Данило Іванович.

Навчався в Ладижинській (Уманський район, Черкащина) середній школі (1939—1951).

Закінчив Академію суспільних наук (Москва, 1967—1970).
Спеціальності: Філософія, Історія, Мистецтвознавство, Літературознавство, Журналістика.
Здобув наукові ступені: кандидата мистецтвознавства (1970), доктора філософських наук (1977), звання доцента (1990) та професора (1995).

Творчий доробок

Автор нарисів, оповідань, сценаріїв кіно- та телефільмів («Город-рабочий», «Два життя», «Кочегарка», «Робітнича династія», «Зустріч з молодістю» та ін.
Автор сценаріїв та ведучий телевізійних передач «Шахтарська слава» (прототип відомих Останкінських «Вогників»), програми на морально-етичні теми «На годинку!» (за листами телеглядачів); автор першого «підземного» (з вуглевидобувної лави шахти «Жовтнева» м. Донецька) телевізійного репортажу для програми «Естафета новин» Центрального телебачення (м. Москва), автор сценаріїв та ведучий серії репортажів (у циклі «Кінолітопис трудової звитяги») про спорудження шахти «Краснолиманська» (м. Димитров Донецької області") та ін.

Науково-дослідна робота

Автор численних наукових публікацій, в тому числі монографічних досліджень у різних галузях художньої культури. Основні з них: «Соціальна природа мистецтва». — К., 1972; «Телевизионное кино. Очерк теории». — К., 1975; «Социальная сущность искусства». — М., 1976; «Природа искусства. О чем размышляют, о чем спорят философы». — М., 1982; «Грани творческого метода». — К., 1986; «Музы на ложе Прокруста». — К., 1988; «Сокрушение идолов». — К., 1989; «Кіномистецтво та політика». — К., 1995; «Українське кіно. Начерк історії». — К., 2001; «Етнокультурологія. Критичний аналіз наукових та методологічних засад». — К., 2002; «Теорія культури». — К., 2002; «Політекономія мистецтва». — К., 2004; «Відеологія». — К., 2004; «Всезагальна теорія та історія мистецтва». — К., 2004; «Українська культура: погляд крізь віки». — Ужгород, 2005; «Український енциклопедичний кінословник», Т. І. Основні поняття та терміни. — Вінниця, 2006; "Ошибка дона Христофора Колумба. Ироническая повесть в 2-х частях. Ч. І. «Ирония судьбы». — К., 2005; Ч.ІІ. «Ирония истории». — К., 2006; «Основи філософських знань. Курс лекцій для студентів мистецьких факультетів ВНЗ». — К., 2007, «Мистецтво: терміни та поняття. Ілюстроване енциклопедичне видання у 2–х томах». Т. І. — К.., 2008, Т.ІІ. — К., 2010 та ін.

Но́нна Миха́йлівна Капельгоро́дська 


 — український кінокритик, кінознавець. Кандидат мистецтвознавства (1965). Лауреат Республіканської премії в галузі літературно-художньої критики (1983). Нагороджена медалями. Народилася 1932 р. в родині геолога, кандидата мінералогічних наук — Михайла Капельгородського та мовознавця Ніни Мефодієвої. Онука письменника Пилипа Капельгородського.
1956 року закінчила романо-германське відділення філологічного факультету Київського університету. Викладала англійську та французьку мови. Була першим референтом новоутвореної Спілки кінематографістів України.
Провідний науковий співробітник відділу кінознавства. Захистила кандидатську дисертацію на тему «Сучасний дитячий фільм» (1965).

Знімалась у фільмах:

Праці

Автор книг:
  • «Сучасний дитячий фільм» (К., 1965),
  • «Що таке кіномистецтво» (К., 1967),
  • «Світло і тіні» (К., 1968),
  • «В. І. Ленін і кіно» (К., 1969),
  • «Знято в Одесі» (Одеса, 1969, у співавт. з С. Зінич),
  • «Великий екран сьогодні» (К., 1970),
  • «Іван Кавалерідзе» (К., 1971, у співавт.з С. Зінич),
  • «Шляхами єднання» (К., 1972),
  • «Українська кінопанорама» (К., 1972, у співавт.з С. Зінич),
  • «Боротьба ідей в сучасному кіномистецтві» (К., 1974),
  • «Кіноестафета поколінь» (К., 1974, у співавт.з С. Зінич),
  • «Людина в сучасному буржуазному кіно» (К., 1975. Перша премія Спілки кінематографістів України за найкращу науково-теоретичну працю, 1977),
  • «Взаємозбагачення і зближення українського мистецтва з мистецтвом братніх народів» (К., 1977, у співавт. Бронзова медаль ВДНГ, 1978),
  • «Кіноконтрасти» (К., 1978),
  • «Радянський спосіб життя і розвиток сучасного кіномистецтва» (К., 1978),
  • «Ідеологічна боротьба в сучасному зарубіжному кінознавстві» (К., 1980),
  • «Фільми про незабутнє» (К., 1983, у співавт.з С. Зінич),
  • «Критика реакційних концепцій сучасного буржуазного кіномистецтва і кінознавства» (К., 1983),
  • «Сучасний пригодницький фільм» (К., 1984),
  • «Спілка кінематографістів України» (К., 1985, у співавт.),
  • «Ахиллесова пята буржуазного кино» (К., 1986, у співавт. з Б. Тарасенком),
  • розділів до першого і другого томів «Історії українського радянського кіно» (К., 1986 і 1987, у співавт.),
  • «Стереотипы буржуазного экрана» (К., 1990),
  • «Зарубежный детектив: Энциклопедия» (К., 1993, у співавт.),
  • «Іван Кавалерідзе. Грані творчості» (К., 1995, у співавт.),
  • «Відновлення історії. Пам'ятник княгині Ользі в Києві» (К., 1996, у співавт.),
  • «Іван Кавалерідзе. Скульптура» (К., 1997, у співавт.),
  • «„Ярослав Мудрий“ Івана Кавалерідзе» (К., 1998, у співавт.),
  • «Український біографічний кінодовідник» (К., 2001, у співавт.),
  • «Ренесанс вітчизняного кіно: Нотатки сучасниці» (К., 2002),
  • «Український телефільм в контексті вітчизняної культури XX століття» (К., 2003, у співавт.),
  • «Друге життя митця» (К., 2003, у співавт. з О. Синько),
  • «Кіномистецтво України в біографіях» (К., 2004, у співавт.).
  • «Начерки далекої кіноісторії» (К., 2005, у співавт.).
Упорядкувала збірники:
  • «Увага! В кінозалі — діти» (К., 1972),
  • «Уроки Александра Довженко» (К., 1982, у співавт. з Б. Тарасенком),
  • «Гражданственность киногероя» (К., 1983).
Здійснила в 1992–1996 рр. переклади і опублікувала передмови до 16 видань серій «Кинодетектив», «Новые переводы», «Сентиментальний детектив», «Любителям мелодрами» тощо.
Автор статей у збірниках («Кіно і сучасність», «Мистецтво екрана», «Фільм і доба», «Режисери і фільми сучасного українського кіно», «Життя і герої екрана», «Ваш вихід», «Мастерство в фильме», «Совре-менньїй кинопроцесс и действительность» та ін.), у періодичній пресі, в різних енциклопедичних виданнях.
Одна із засновників Благодійного меморіального фонду Івана Кавалерідзе. З її ініціативи 1993 р. в Києві на Андріївському узвозі було створено Музей-майстерню І. П. Кавалерідзе.


    Опубліковано о

    Немає коментарів:

    Дописати коментар

    Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)