Закриття виставки Руслана Трача

«МольфART». Шлях пошуку гармонії

З давніх-давен людством рухав пошук гармонії та внутрішнього спокою. Це мало вираження в різних аспектах людської культури -  музика, танець, архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво. Пошук місця, де все є – точка, де все сходиться, де ти в центрі і відчуваєш бездоганну рівновагу.

  Саме такий пошук наштовхнув одного з авторів проекту фотохудожника Руслана Трача «МольфART. Геометрія шляху» на створення «мандал» за допомогою технічної обробки фотознімків.

 Мандала — це геометричний символ складної структури, який інтерпретується як модель Всесвіту, «карта космосу», вираження усього. Типова форма мандали — зовнішнє коло з вписаним у нього квадратом, куди поміщено внутрішнє коло (часто сегментоване), або ж представлене у формі лотосу. Зовнішнє коло виявляє Всесвіт, внутрішнє — вимір божеств,  іноді — навпаки.

 Назва – «мандала» - запозичена зі східних культур, але ці форми («мандали») зустрічаються і в християнському,  зокрема, українському  іконописі, розписі на предметах побуту, вишивці, різьбленні, витинанці, плетиві з соломки, розписі писанок та керамічних побутових виробів.

Художня фотографія-мандала Руслана Трача спонукала інших учасників проекту до написання поетичних рядків, що народжувались паралельно із візуальним процесом споглядання.

Виставка мистецьких композиційних фотографій "Геометрія шляху" працювала в обласній бібліотеці з кінця минулого року, але фотороботи  – це  тільки одна із форм реалізації проекту «МольфART»,  яка презентує метод самодіагностики за допомогою візуальних образів,  а поезія Власти Власенко та Іванни Стеф’юк -  поетичне доповнення образів, розкриття їх за допомогою співставлень та порівнянь, власних думок та роздумів.

  Тому на закриття виставки в бібліотеці зібрались всі учасники проекту.  Склалася справжня «мандала» із візуального та поетичного наповнення простору.

Поезія Власти Власенко, лауреата літературної премії імені Бориса Нечерди, заснованою Лігою українських меценатів та редакцією журналу «Київ», ордену карпатських лицарів літературного фестивалю «Карпатський Пегас» -  написана чудовою мовою з елементами гуцульського діалекту,  виконані, як в традиційній манері, так і в модерновому стилі.  Було виконано  безліч композицій, то щебечучи та пестячи кожне слово,  то інтимно по-справжньому, то різко відокремлюючи своє  від «чоловічого», то щиро та ніжно.  З  цих віршів випливало  щось нерозгадано-ностальгійне, переливаючись із  звучанням молитовної музики, яку може чути тільки жіноче серце. Вірші впліталися в світлини фотохудожника, в створені ним мандали і утворювали єдину візуальну композицію.

 Руслан Трач. Митець уже добре відомий автентичними фотографіями та проектами «Инчий світ», «Сім ночей», асоціативними картами «Бакунтові ключі».

Він є автором та учасником ряду  виставок та унікальних мистецьких проектів, суть яких – у збереженні і розвитку карпатської, зокрема, гуцульської культури. Для нього  захоплення фотографією це не лише спосіб доторкнутися до невидимого світу, а й пошук внутрішньої гармонії в сучасному динамічному суспільстві.

Ці двоє молодих, здавалося б, різних  людей поєдналися у творчому проекті «МольфART», злучивши воєдино світлину і поезію з метою створення окремого виду мистецтва наповненого енергетикою Карпат і розумінням глибин гуцульського світосприйняття.

 Всіх  нас потішили інтерактивні  ігри із бакунтовими картами Руслана, натякнули нам на  потребу споглядання в  середину себе. Але про цей проект в наступних зустрічах з творчим тандемом в обласній науковій бібліотеці.