композитор, автор хорових творів та солоспівів, народився 16 листопада
1883 р. в сім’ї гімназійного учителя Івана Вахнянина. Батько Богдана -
брат громадського політичного діяча, композитора Анатоля /Наталя/
Вахнянина. Б.Вахнянин був педагогом в українській чоловічій гімназії у
Перемишлі, диригентом гімназійного хору, а також учителем співу в
учительській семінарії. Декілька років керував мішаним хором "Боян" у
Перемишлі, організовував концерти до роковин Т.Шевченка, М.Шашкевича,
І.Франка та інших діячів культури. Коли в 1924 р. було організовано
Вищий музичний інститут їм. М. Лисенка, його першим директором став
Богдан Вахнянин. Він також викладав Історію музики та гармонію.
Композитор С.Людкевич ставив його в ряд "доморощених" музичних діячів,
водночас визнавав професіоналізм в його композиторській творчості.
Богдан Вахнянин - автор хорових творів, серед яких "Гей на бій" на сл.
Х.Алчевської, "Поклін борцям" для чоловічого хору. Декілька творів
композитор написав на сл. Т.Шевченка, а саме "Думу" з "Невольника" для
мішаного хору і цікаві музичні картини з "Гайдамаків" - "Лебедин",
"Титар" та деякі інші, досі не віднайдені. Найбільш популярними є "Садок
вишневий коло хати", "У перетику ходила" та Ін.
Б.Вахнянин видав "Альбом стрілецьких пісень" /60 обробок/ для мішаного,
чоловічого І дитячого хорів /Львів,1937/.
У 1926 р. композитор переїхав з Перемишля до Стрия. Тут влаштувався на
посаді учителя в гімназії. Довгі роки був диригентом стрийського
"Бояна". Зі Стрия Б.Вахнянин перебрався до Львова. У Львові включився у
музично-громадську діяльність міста. Помер Богдан Вахнянин 18 січня 1940
р. Похований на Личаківському кладовищі поруч з усипальнею Анатолія
Вахнянина.
В творі „Садок вишневий коло хати" відтворено картину весняного вечора в
українському селі. Прості, зримі, пластичні образи постають з
народно-естетичних і морально-естетичних уявлень. Сила емоційного впливу
твору - в природності й рельєфності малюнку, в його світлому настрої.
У вірші відобразилась мрія поета про щасливе, гармонійне життя. Ця мрія
різко контрастувала з дійсністю, в якій поет-в'язень створював свою
поезію. Перед нами постає побутова картина українського села:
Немає коментарів:
Дописати коментар