Андрію Шкургану - 55!

 Андрій Шкурган -  український оперний співак, заслужений артист України, лауреат Національної премії ім Тараса Шевченка.

Народився у м. Самбір на Львівщині 27 листопада 1961 року, виріс у Чернівцях на Буковині, де працювали його батьки.

Андрій вчився на факультеті прикладної математики Чернівецького державного університету від 1978 до 1983 р.

Свою творчу кар'єру почав у 16 років — співав у вокально-інструментальному ансамблі, навчаючись в Чернівецькому університеті.

У 1989 році закінчив Львівську консерваторію (сьогодні Львівську Музичну Академію) у класах видатних викладачів:

народного артиста України, професора Ігора Кушплера (1949—2012) — солоспів,

заслуженої артистки України, професор Зінаїди Максименко (1939—2000) — камерний спів,

заслуженого діяча мистецтв України, професора Олександра Грицака (1933—2001) — оперний спів,

народного артиста СРСР Олександра Гая (1914—1996) — акторське мистецтво.

Під час навчання в консерваторії у 1988 р. Андрій здобуває переконливі перемоги у конкурсі імені Соломії Крушельницької у рамках першого фестивалю оперного мистецтва у Львові та на Всеукраїнському конкурсі вокалістів ім. М. Лисенка.

З 1990 р. вдосконалював майстерність співу у свого батька Семена Шкургана (професора Краківської музичної академії). 1995 р. — у відомого датського професора Андре Орловітца.

Працював у ансамблі пісні й танцю «Верховина» у Дрогобичі, потім став солістом ансамблю пісні й танцю «Галичина» у Львові.

Згодом він викладав вокал у Чернівецькому музичному училищі та став солістом Чернівецької обласної філармонії (1991).

Після перемоги на конкурсі ім. Ади Сарі (Польща) А. Шкургана запросили працювати до Великого театру м. Лодзі, співав в оперних театрах Вроцлава і Битома^{[Джерело?]}. Працював за контрактом в оперних театрах Європи та США.

Від 1995 року Шкурган — провідний соліст Національної опери Польщі у Варшаві.

Екстерном закінчив філологічний факультет Варшавського університету.
Працює також перекладачем. Переклав на українську мову сценарій фільму «Нелегке братерство», брав участь у створенні кінофільму «Вогнем і мечем» (дублював українських героїв, котрих грали польські актори).

Виступав у Ризі, Копенгагені (Датська королівська опера), США (Мічиган-опера).

Виступав в окремих виставах Національної опери України (Київ), з сольними концертами в Чернівцях та інших містах України.

Оперні партії

• король Роджер («Король Роджер» К.Шимановського, США, 1992),
• Амонасро («Аїда» Дж. Верді, Польща, Німеччина, 1993),
• Ренато («Бал-маскарад» Дж. Верді, Польща, 1993),
• Жорж Жермон («Травіата» Дж. Верді, Львів. 1998—1999; Голландія, 1992; Польща, 1992, 1994—1995; Росія, 1997),
• Граф ді Луна («Трубадур» Дж. Верді, Польща, 1994—1995),
• Родріго ді Поза («Дон Карлос» Дж. Верді, Польща, 1995),
• Набукко («Набукко» Дж. Верді, Польща. Німеччина, 1994, 1999; Німеччина, Люксембург, Бельгія, Польща, 1995),
• Карл V («Ернані» Дж. Верді, Польща, 1995),
• Ріголетго («Ріголетто» Дж. Верді, Польща. 1995, 1996; Латвія, 1997),
• Форд («Фальстаф» Дж. Верді, Данія, Королівська опера, 1996),
• Онєгін («Євгеній Онегін» П. Чайковського, Львів, 1989),
• Мазепа («Мазепа» П. Чайковського, Польща; 1996: Київська Національна опера України, 1997),
• Валентин («Фауст» Ш.Гуно, Польща, 1993—1994);
• Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе, Польща, Франція, Мартиніка, 1991; Німеччина, 1993; Польща, 1995—1996; Латвія, 1997; Голландія, 1998, Польща, 1999),
• Князь Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна, Польща, 1994),
• Афрон («Золотий півник» М. Римського-Корсакова, Польща, 1993),
• Фігаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні, Польща, Німеччина 1992),
• Шарплес («Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, Польща, 1999),
• Еціо («Аттіла» Дж. Верді),
• Гульєльмо («Так чинять всі» В.-А. Моцарта),
• Скарпіо («Тоска» Дж. Пуччіні),
• Роберт («Іоланта» П. Чайковського),
• Януш («Галька» С. Монюшка, Польща, 1999),
• Мечнік ((«Зачарований замок» С. Монюшка),
• Станіслав («Вербум мобіле» С. Монюшка).

Арії з опер, кантат, ораторій

• речитатив Ксеркса, Дордануса («Ксеркс», «Амадіс» Г.Генделя),
• арія Еола з кантати № 205 («Умиротворений Еол» Й.-С Баха),
• арієтта, речитатив та арія Сімома з ораторії «Пори року» Й. Гайдна),
• арія з пасторальної кантати Г. Перселла «Німора і пастух»,
• арія з кантати Дж. Каріссімі «Вікторія»,
• серенада і арія Дон Жуана («Дон Жуан» В. А. Моцарта), пісня Петера з опери «Ганс і Грета» Е. Хумпердінга,
• арія Палі Роча («Циган-прем'єр» І.Кальмана),
• каватина Султана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського),
• арія Остапа («Тарас Бульба» М. Лисенка),
• пісні Миколи і Виборного («Наталка Полтавка» М.Лисенка),
• дві арії Мартина («Милана» Г.Майбороди),
• балада Гната («Назар Стодоля» К. Данькевича),
• аріозо Мізгіря, Венедецького гостя,
• арія Королевича («Снігуронька», «Садко», «Царева наречена», «Кощій Безсмертний» М. Римського-Корсакова),
• епіталама Віндекса, романс і арія Демона («Нерон», Демон" А. Рубінштейиа),
• балада Томського («Пікова дама» П. Чайковського) та ін.

Романси і пісні

• з циклу: «Зимовий шлях», «Серенада», «На Рейні» Ф. Шуберта,
• «Виказана таємниця», «У сяйві теплих травневих днів», «Я не серджусь»,
• цикл «Бідний Петер» Р. Шумана,
• «Серце поета» Е. Гріта, «Розмова», «Дві зорі», « Козак», «Чари» С. Монюшка,
• «Вояк», «Дві смерті» Ф.Шопена,
• «Думка», «Огні горять» С. Воробкевича,
• «Тост до Русі» М. Вербицького,
• «Рідний краю» В. Матюка,
• пісні та романси С. Рахманінова, С. Танєєва, І. Карабиця, О.Білаша, Г. Гаврилець, Л. Дичко, П. Майбороди, Д. Клебанова, Ю. Ржавської, Б. Фільц, Б. Янівського,
• понад 300 українських народних пісень в обробках різних композиторів.

Композиції на слова Шевченка

У репертуарі Шкургана 52 композиції на слова Т.Шевченка:

• «На в городі коло броду»,
• «Садок вишневий кодо хати»,
• «Ой чого ти почорніло»,
• «Минають дні»,
• «Огні горять»,
• «Не женися на багатій»,
• «Реве та стогне Дніпр широкий»,
• «Ой крикнули сірі гуси»,
• «У тієї Катерини»,
• «Ой я свого чоловіка»,
• «Доля»,
• «Понад полем іде» («Косар»),
• «Учітеся, брати мої»,
• «Чого мені тяжко»,
• «Єсть на світі доля»,
• «Гомоніла Україна»,
• «Мені однаково»,
• «Свято в Чигирині»,
• «Гетьмани, гетьмани»,
• «Ой Дніпре мій, Дніпре» (спів Яреми із поеми «Гайдамаки»),
• «Тече вода з-під явора» (дует),
• «Б'ють пороги» — кантата (всі три сольні партії — за тенора, баритона і баса); М. Лисенка,
• «Заповіт» К. Стеценка,
• «Утоптала стежечку», «Три шляхи», «Зоре моя вечірняя», «Зацвіла в долині» Якова Степового,
• «Така її доля» В. Заремби,
• «У гаю, гаю» (спів Яреми із поеми «Гайдамаки») Д. Сочинського,
• «Огні горять» О. Карпатського (вільна обробка із С.Воробксвича),
• «Зоре моя вечірняя» В. Уманця,
• «Реве та стогне Дніпр широкий» В. Косенка,
• «За байраком байрак» С.Людкевича,
• «Давно те минуло» (уривок із поеми «Гайдамаки»),
• «Сонце заходить» А.Кос-Анатольського,
• «Наш отаман Гамалія» (балада Гната із опери «Назар Стодоля») К.Данькевича,
• «Думи мої» М. Вериківського,
• «Та забіліли сніги» П. Майбороди,
• «Неначе степом чумаки» Д. Клебанова,
• «Од села до села» Ю. Мейтуса,
• «Летить галка через балку» М. Васильчснка,
• «Ой чого ти, тополенько, не цвітеш», «По діброві вітер виє», «Защебетав соловейко», «Не щебече соловейко», «Така її доля», «Плавай, плавай, лебедонько» Г. Верьовки, обробки Л. Ржецької, Я. Сичова, К. Скорохода.

Нагороди та візнаки

Лауреат конкурсів

• ім. С. Крушельницької в рамках 1-го фестивалю оперного мистецтва ім. С. Крушельницької (Львів, 2-га премія, 1988),
• всеукраїнського конкурсу ім. М.Лисенка (Київ, 3-тя премія, 1988),
• 4-го конкурсу вокалістів імені А. Сарі. (Польща, 1-ша премія; три спец, премії, 1991),
• перемога на конкурсі співаків на роль Короля Роджера у Мічнган-опера та Грейт Баффоло-опера компані (США) і контракт на цю роль на 1992,
• 37-го Міжнародного конкурсу у Тулузі (Франція, Гран-прі, 1991), Кубок президента Франції (1991),
• відібраний із 1500 співаків США, Канади, Південної Америки, Європи і допущений до участі у півфіналі конкурсу ім. Лучано Паваротгі,
• учасник заключного концерту Європейського півфіналу (Модена, Італія, 1991), 1-го Міжнародного конкурсу вокалістів ім. С.Монюшка (Польща, 2-га премія, 1992),
• 5-го конкурсу оперних співаків ім. А. Дідура (Польща. 1-ша премія і 4 спеціальні призи, медаль Всепольського товариства «Артистів-музикантів», 1994),
• 3-го Міжнародного вокального конкурсу ім. Міріам Хелін (Гельсінкі, Фінляндія, 4-та премія. 1994),
• Міжнародного конкурсу італійської оперної арії (І. Честеллі) у Берліні (3-тя премія, 1996),
• Міжнародного конкурсу європейських співаків ім. Лаурітца Мельхіора у Копенгагені під заступництвом королеви Данії Маргрете II (1-ша премія, 1996),
• 24-го міжнародного конкурсу «Вердіївські голоси» (Буссето, Італія, 3-тя премія, титул «Вердіївський голос», 1996),
• 15-го міжнародного конкурсу оперних співаків «Бельведер» (Відень, Австрія, 3-тя премія, 1996).

Шевченківська премія

Національна премія 2000 р. за концертні програми 1995—1999 рр.:

• «Вокальні твори М. Лисеика на вірші Т.Шевченка»,
• «Україна музична: вчора і сьогодні» (твори українських композиторів та українські народні пісні),
• "Андрій Шкурган — «Вердіївський голос» (сцени та арії з класичних опер),
• «Вокальні твори слов'янських композиторів» (С.Монюшка, Ф.Шопена, А. Дворжака, П. Чайков-ського та ін.).