120-річчя Василя Касіяна

Васи́ль Іллі́ч Касія́н — український радянський художник, графік, народний художник СРСР, професор Київського художнього інституту, Герой Соціалістичної Праці.

Народився 1 січня 1896 року в селі Микулинцях (нині у складі міста Снятин Івано-Франківської області) в багатодітній селянській родині.Українець.

Початкову освіту здобув у Снятинський семирічній і реальній школах, закінчив гімназію в місті Коломиї. З дитинства виявив неабиякі здібності до малювання.

Після Першої світової війни навчався в Празькій академії образотворчих мистецтв (учень Макса Швабінського), яку закінчив у 1926 році. Празький період став одним із найяскравіших у творчості художника, приніс йому європейське визнання і утвердження в професійному мистецтві. Низкою високохудожніх творів («Лепта», «Карпатська мати», «У пошуках роботи», «Бездомні безробітні», «Страйк», «Робоча сім'я» та іншими роботами на соціальну тематику) він відобразив нелегке життя робітників.

У 1923 році прийняв радянське громадянство. Повернувшись у лютому 1927 року в Україну, Касіян почав свою діяльність на посадіпрофесора Київського художнього інституту (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). У 1930 році переїхав до міста Харкова, брав участь в організації Українського поліграфічного інституту. Його гравюри того часу («Страйк», гравюра на дереві, 1926 рік; серія «Дніпробуд», ліногравюра, 1932–1934 роки, «Артем», 1939 рік), малюнки та ілюстрації до творівТ. Г. Шевченка, І. Я. Франка, В. С. Стефаника та інших класиків літератури характеризуються експресією штриха, романтичною піднесеністю образів.

У воєнні роки разом з інститутом був евакуйований до міста Самарканді, працював над плакатами військової, патріотичної тематики.

У 1944 році повернувся до Києва. Продовжив плідно працювати на посаді професора Київського художнього інституту. У тому ж 1944 року художнику було присвоєно почесне звання «Народний художник СРСР». Він став засновником цілої художньої школи української графіки.

Крім творчої праці, В. Касіян був ученим, мистецтвознавцем і теоретиком українського та світового мистецтва. З 1947 року — дійсний член Академії мистецтв СРСР. У 1964 році, у зв'язку з 150-ю річницею з дня народження Т. Г. Шевченка, за багаторічну подвижницьку працю, створення чисельних портретів, плакатів і ілюстрування п'яти видань «Кобзаря» В. Касіяну, першому серед художників, за створену ним «шевченкіану», присуджено Державну премію України імені Т. Г. Шевченка. У 1971 році за участь у створенні 6-томної «Історії українського мистецтва» присуджено Державну премію УРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 січня 1974 року за видатний внесок у розвиток радянського образотворчого мистецтва й плідну громадську діяльність народному художнику СРСР Касіяну Василю Іллічу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна й золотої медалі «Серп і Молот».

Касіян був активним громадським діячем. З 1962 по 1968 роки був головою правління Спілки художників УРСР. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР чотирьох скликань.

За творче життя художник створив близько 10 тисяч робіт: гравюр, офортів, ілюстрацій до творів класиків літератури. Твори Касіяна зберігаються у Національному художньому музеїта інших музеях України.