Сергій Федорович Бондарчук
— радянський режисер й актор українського походження. Режисер кіноепопеї «Війна і мир» (за Левом Толстим), яка 1968 року удостоєна Оскара в категорії «Найкращий іноземний фільм».
У 1937–1938 роках працював актором Єйського драматичного театру.
Професійну освіту почав здобувати у театральному училищі Ростова-на-Дону.
У 1948 році закінчив ВДІК, де навчався у майстерні С. Герасимова та Т. Макарової. Того ж року відбувся його дебют у кіно, де молодий актор зіграв у культовому для свого часу фільмі «Молода гвардія» (режисер — С. Герасимов) роль підпільника Валька. З цієї роботи почалася кар'єра С. Бондарчука у кіномистецтві.
Широке суспільне визнання принесла Сергієві Бондарчуку провідна роль у фільмі «Тарас Шевченко» (1951), за яку він був відзначений Сталінською (пізніше названою Державною) премією.
У 1952 став народним артистом СРСР.
Світову славу принесла режисерська діяльність, розпочата наприкінці 1950-х років.
Його дебютом як кінорежисера став фільм «Доля людини» (1959), що одразу ж був потрактований як етапна подія у кінематографі постсталінської доби й засвідчив посилення гуманістичних, людинолюбних тенденцій у мистецтві.
У 1959 став лауреатом Ленінської премії.
По-справжньому епохальною подією стала чотирьохсерійна стрічка С. Бондарчука «Війна і мир» (1966–1967), що здобула низку премій на різноманітних кінофестивалях, найпочеснішою і найвизначнішою з яких став «Оскар», вручений українцеві 1968 року. Крім того, що С. Бондарчук — режисер-постановник фільму, він також зіграв у ньому роль П'єра Безухова та написав сценарій.
Наступною вагомою кінороботою Сергія Бондарчука став батально-психологічний фільм «Вони захищали Батьківщину» (1975), в якому зіграли зірки радянського кіно: В. Шукшин, Ю. Нікулін, Г. Бурков, В. Тихонов та інші.
Лірико-філософський талант кіномислення Сергія Бондарчука втілився у стрічці «Степ» (1977), знятій за творами Антона Чехова.
У 1982 року в творчому поступі стається ще одна важлива подія — за значний внесок у кінокультуру його відзначають престижною Міжнародною премією Академії Сімба (Італія), підкреслюючи значення українського митця для традицій європейського кіно, спрямованого на дослідження й вираження глибинних людських поривань, переживань, прагнень.
У 1980 року удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. В 1984 р. — знову Лауреат Державної премії.
Став засновником кінематографічної династії. У 1970-ті роки справжньою кінозіркою стала його донька Наталя Бондарчук, зігравши у низці солідних теле- і кінофільмів, а нині, активною кіно- і телевізійною діяльністю займається Федір, його син.
Немає коментарів:
Дописати коментар