середа, 3 червня 2015 р.

СвЯто Трійці - Зелені свята

Зелені свята



 Або Зелені святки — в Україні три останні дні Зеленого Тижня (тижня перед Трійцею) та три перші дні Троїцького Тижня (після Трійці). Це традиційне Українське свято, що пов'язане з літом. У цей тиждень встеляли хату і сіни запашним татарським зіллям, що називається аїром.
Зелені свята мають християнську і дохристиянську традицію. Зелені свята вшановують сотворення всесвіту — цього дня, Господьсотворив Землю і засіяв її зеленню.

Зелені свята розпочинали сонячний літній цикл свят. Це свято було відоме в стародавній греків, як свято квітів, у римлян - під назвою русалій, розалій (dies rosae, Rosalia idies violae ). Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов'язана з давнім культом і святом дерев. Між іншим, серби і греки у дні Зелених свят збирали квіти, плели вінки й несли їх додому, а інші народи, як і українці, оздоблювали свої домівки зеленими гілками дерев, які несли з лісу або «священного гаю».

Зелені свята — українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Паски. Обрядовість Зелених свят знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю.
З вівторка або четверга відзначалися Русалії або русальні дні — свято в пам'ять померлих у стародавніх слов'ян, поминальні дні. У Київській Русі Русалії проводились з «бісовськими ігрищами», які супроводилися піснями, танцями, грою на бубнах, сопілках і гуслях.
У Вишгородському районі Київської області, на Тернопільщині палять колеса.
В деяких селах прикрашали квітами колесо, а потім намагалися його запалити. Парубки волокли з лісу дуба, ставили його на вулиці, цілу ніч танцювали навколо нього, палили вогні.Колесо вважалося символом СонцяЗелені свята — це свято пошанування дерев, трав, квітів і сонця. Давня людина поклонялася деревам і рослинам тому, що дерево давало плоди, з дерева робили житло, знаряддя праці. З деревами здійснювали ряд обрядів. В Україні це було водіння тополі та куща.
Культ дерев, священні гаї та ліси, в які не можна було навіть заходити, був відомий не тільки серед українців, а й серед інших народів світу. Дерева уподібнювали до божеств. Наприклад, дуб — Перуну, богові дощу і грому. Культ дерев і природи тісно пов'язаний з культом предків, тому обряди Зеленої Неділі тісно пов'язані з поминальним звичаєм, так званими Русаліями. Пошанування природи сприймалося як пошанування предків, померлих. Люди вірили, що померлі мають вплив на природу і залежно від ставлення до них живих людей сприяють добру або роблять шкоду. Тому одночасно з пошануванням природи навесні відбувалися поминальні обряди. Жінки писали писанки — символ відродження життя і природи — та приносили на могили своїх родичів.
На Зелені Свята криницю обов'язково квітчали, в хаті все озеленювали, вулицю чисто вимітали і тоді йшли на кладовище поминати покійних.
За Українською Міфологією, на Зелені свята мати Слава породила сина Трояна зеленню[Джерело?].

Зелена субота

Напередодні цього свята, домівку прикрашають зеленими гілками дерев, а також вселюють долівку м'ятою, лепехою.

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір'я та господарські будівлі прикрашали клечанням — зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.
Етнографи записали на Рівенщині цікаву традицію на Зелену суботу. Ввечері відбувалася ритуальна трапеза з семи страв, на честь померлих предків "дідів". До ритуальних страв належали: капусняк, печеня, холодець, запечений макарон з яйцями, налисники, вареники, каша, пиріжки з сиром, колово. Першою подавалося колово. Пеклися також ритуальні хлібці - книші.
Коли хата і усе інше були замайованні, господар брав дубову гілку, ставав посередині подвіря та промовляв: " Сонце ясне, Сонце праведне, святі наші діди-лада, духи лісів, вод і полів зустрічаємо вас, вітаємо з літом, шануємо і запрошуємо."

Після цього з сіней з книшем виходила господиня і промовляла : "Русалоньки-нявоньки, красні дівоньки, потерчата бідненькі, дітоньки маленькі, дівчат-хлопців не займайте, жита не збивайте, по межах-суловках бігайте-грайте, ниву хороніть - просимо вас, схиляємось з киншем та квітами."
Після цих ритуалів йшли в хату і сідали за традиційну вечерю.

 Вже традиційним  в Чернівцях є проведення  духовно-етнографічного фестивалю "Обнова - фест" на Зелені свята. Музей архітектури та побуду  від ранку наповнюється святковим людом,  безліч талановитих майстрів демонструють свої творіння  рук майстерних, музики награють нашої - буковинської,  звідусіль звучать пісні та поезії, розмови та переповідки старійшин...  задуває вітром  від багаття - смажаться  смачності.... А ввечері  -  вечірня сцена віддана молодим, не менш талановитим музикам, звучать пісні та палають ватри...  Зелені свята - храмове свято, веселощі та пахощі літа!!! Щастя тобі, Україно!!!!



Немає коментарів:

Дописати коментар