ВИСТАВКА РОБІТ ВАЛЕРІЯ ШАЛЕНКА

Живописна Шевченкіана та Франкіана відкрилася у Буковинському центрі культури і мистецтва. Вона покликана заговорити до глядача мовою правдивого мистецтва. Йдеться про персональну виставку «Основи» малярських робіт художника Валерія Шаленка (1947-2020) – українського вітражиста, графіка і живописця, члена Національної спілки художників України, кавалера ордена Святого архистратига Михаїла. Кураторки виставки Валерія Шаленка «Основи» - мистецтвознавиці Тетяна Шаленко та Галина Хорунжа (м. Львів).

Для всіх відвідувачів пані Тетяна Шаленко здійснила детальний екскурс у контекст кожної з представлених в експозиції картин, адже вони базуються на спогадах сучасників Тараса Шевченка та Івана Франка.

«Справжній художник відчуває виклики часу, а отже – він постійно змінюється. Для Валерія Шаленка наїв як метод не притаманний, він більше працював у графіці, монументальному мистецтві. Але цю тему – образи Тараса Шевченка і Франка – він зумисне вирішив зобразити крізь фільтри чистої любові, тобто вдався до наїву. То я щиро запрошую до ознайомлення з виставкою», - зазначила Тетяна Шаленко.

«Тільки зараз в нашому мистецтвознавстві починається належне осмислення наїву. І його наративності, і дитинності, і передусім щирості – направду це треба так вміти: у зрілому творчому віці вдатися до повного переосмислення. Ми дуже вдячні пані Тетяні за такий проєкт, і маємо надію, ця експозиція матиме багато рефлексій», - такими словами привітав гостю директор нашої установи, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк.

Виставка Валерія Шаленка «Основи» експонуватиметься у Буковинському центрі культури і мистецтва до середини березня. Щиро запрошуємо до перегляду.

Фото Ігоря Молоткіна

АВТОРСЬКА ЛЕКЦІЯ ТЕТЯНИ ШАЛЕНКО У ЧЕРНІВЦЯХ

 19 лютого у Буковинському центрі культури і мистецтва відбулася авторська лекція музикознавці Тетяни Шаленко «Слідами величі та болю. Роль кобзарства у процесі державотворення».

Ця подія для нашої установи значима по-особливому, адже один із головних напрямів роботи – збереження нематеріальної культурної спадщини. А кобзарсько-лірницька традиція, як ви знаєте, визнана всесвітнім культурним надбанням ЮНЕСКО.

Аудиторія імпрези – вчені-філологи, музикознавці, а також студентська молодь, мали унікальну нагоду почути архівні записи Михайла Теліги, почути про кобзарів-воїнів та кобзарів-інтелігенцію.

Тетяна Шаленко уподовж багатьох років керувала капелою бандуристів «Гамалія» у Львові, вона часто читає лекції для різновікових категорій населення і має на меті розвіяти міфи про кобзарство та показати силу цього музичного інструменту.

«Мені близькою є теза Гната Хоткевича про те, що кожен народ історично мав свій струнний інструмент, для нас це – бандура, кобза. Це наш символ, глибоко закорінений у нашу ментальність», - зазначила лекторка.

Післясмак інтелектуальної імпрези вилився у спілкування-обговорення. Ми щиро дякуємо Тетяні Шаленко за те, що вона щедро ділиться дослідженнями про кобзарство.

Фото Ігоря Молоткіна

Семінар-практикум з народної хореографії "Коріння Буковини"

22-23 лютого 2025 року відбувся Перший з циклу семінар-практикум "Коріння Буковини". Його заявленою темою "Локальні особливості хореографії Північної Бессарабії" зацікавилось багато керівників хореографічних колективів, студій, фахівців, науковців у питаннях хореографії тощо.

Програма семінару, яка була опублікована на платформах співорганізаторів, складала два дні насичених хореографічних занять із вивчення традиційних буковинських танців, лекцій із цікавіими історіями про виникнення цих танців і ще учасники мали можливітсь отримати корисні поради від досвідчених майстрів - відомих балетмейстерів та хореографів.

Окремою родзинкою заходів стала презентація автентичних костюмів сіл Північної Бессарабії, яку предоставив спікер семінару Юрій Марко.

Із підсумковими результатами багаторічних унікальних етнографічних розвідок Буковиною щодо народного костюма та його використання у сценічному мистецтві виступив співорганізатор заходів заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк.

Учасниками заходів стали гості з різних регіонів України - Львова, Івано-Франківська, Дніпра та із Буковини. Всього налічувалось близько 500 учасників.

По завершенню лекцій в рамках семінару-практикуму проходив Всеукраїнський фестиваль народного танцю "Коріння Буковини" .

На фестивалі всі учасники, серед яких керівники колективів, доценти кафедри сценічного мистецтва і хореографії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, здобувачі освіти спеціальності "024 Хореографія", танцюристи, викладачі та всі, хто любить українську культуру, зібралися разом, щоб вивчити автентичні рухи та техніки, а ще відчути "коріння", яке живе в кожному кроці.

Місцем проведення став Чернівецький обласний центр естетичного виховання "Юність Буковини".

Такий захід — це чудова нагода зберігати й передавати культурну спадщину наступним поколінням!

Щиро дякуємо організаторам семінару - Володимиру та Лілії Долгим!

Спільними зусиллями ми продовжуємо підтримувати та збагачувати українські традиції!

Два кольори душі Дмитра Гнатюка

 «Два кольори душі Дмитра Гнатюка»: з такою назвою у Чернівцях вшанують 100-річчя легендарного співака

28 березня о 18:30 у Чернівецькій обласній філармонії імені Дмитра Гнатюка відбудеться унікальна концертна програма «Два кольори душі Дмитра Гнатюка», присвячена 100-річчю від дня народження видатного українського співака, режисера та громадського діяча.

Його голос звучав на найпрестижніших сценах світу — Національна опера України, Віденська філармонія, легендарна Ла Скала, а також на майданчиках Австралії, Нової Зеландії, Канади, США, Центральної та Західної Африки, Індії, Єгипту, Польщі, Угорщини та Румунії. Публіка в Чикаго, Клівленді, Філадельфії, Нью-Йорку, Монреалі та багатьох інших містах аплодувала стоячи, захоплюючись силою його голосу та глибиною інтерпретації українських пісень.

Чернівецька обласна філармонія, яка гордо носить ім’я митця, цього вечора стане місцем особливого музичного дійства. Глядачі почують знайомі пісні, що стали символами української культури — «Два кольори», «Марічка», «Черемшина», «Києве мій» — у новому прочитанні, доповненому сучасними аудіовізуальними ефектами та емоційною режисурою.

Концертна програма об’єднає майстрів мистецтв та художні колективи Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка, які своєю творчістю віддадуть шану легенді українського вокального мистецтва.

Дата: 28 березня 2025 року

Час: 18:30

Місце: Концертна зала Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка

Золотий репертуар у новому звучанні

Аудіовізуальні ефекти та унікальна режисура

Музична спадщина, що живе у кожному з нас

Запрошуємо всіх, хто цінує українське мистецтво, згадати та відчути магію великого голосу, що назавжди залишається з нами, у стінах філармонії, де звучатиме музика, що житиме вічно!

НА ПОДІУМІ - «ОДАРЧИНІ ЛЯЛЬКИ»

 6 лютого 2025 року в Чернівецькому обласному художньому музеї відкрилася персональна виставка Одарки Кучерявої  «Одарчині ляльки».

Одарка Кучерява -  директорка торгівельної мережі рукоділля «Санта», голова ГО «Вишиваний Дивотвір», громадська та культурна діячка, лауреатка  обласної премії ім. Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини, муніципальної премії імені Антона Кохановського, майстриня, натхненниця, яка вперше презентує свою творчість широкому загалу -  авторські інтер’єрні ляльки, що зроблені на основі  традиційних ляльок-мотанок.  

На виставці «Одарчині ляльки» представлено 100 творів-образів, які дивують різноманіттям стилів та матеріалів, з яких вони виготовлені. Кожна лялька є втіленням авторського задуму, адже майстриня надихалася цікавими власними життєвими історіями, книгами, кінофільмами, історіями життя відомих українських постатей, таких як Ольга Кобилянська та Софія Окуневська.  

Багато ляльок майстрині створені під впливом подій, що відбуваються в Україні. Вони є неповторними. Для виготовлення використані фактурні тканини, пряжа, стрічки, намистини, пір’я, рогожка, вишивка, мереживо, ґудзики, мініатюрні предмети побуту, штучні квіти та інше.

  Одарка Кучерява -  багаторічна партнерка Буковинського центру культури і мистецтва. Спільно із ГО «Вишиваний Дивотвір» було реалізовано цікаві та успішні мистецькі проєкти, зокрема «Школа буковинської тайстри» за підтримки Українського культурного фонду.

 Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає майстриню із презентацією  персональної виставки, зичить творчого натхнення та втілення цікавих мистецьких задумів.

 Виставка триватиме до 23 лютого, відвідайте та отримайте насолоду від оригінальних творчих візій майстрині.

"Тихе життя" Олександра Літвінова

 

Богдан Онуфрик /нотатки профана /

У мистецькій галереї "Вернісаж", що на вул. І. Франка у Чернівцях, відкрилася ювілейна виставка Олександра Літвінова.

Одразу скажу: експозиція вартує, аби її відвідати. Особлива атмосфера, яку створюють 62 (!) картини художника, наснажує і дарує естетичну насолоду. Це оаза, якої бракує серед похмурих буднів сьогочасу, коли світ, здається, остаточно сходить з розуму.

У Літвінова власний почерк образотворчого письма, його твори виріжняються з-поміж інших авторів яскравою кольористикою і стилем. Їх не сплутаєш ні з чиїми іншими. Улюблений жанр мистця - натюрморт. Мертва натура. Нежива. Але щодо робіт Олександра мені більше імпонує поняття "тихе життя", як означують цей різновид малярства німці. /"Серпень", "Ранковий натюрморт", "Осінь"/

Твори Саші Літвінова для мене впродовж останніх 20 (а чи більше) років, відколи знайомі, поза простором. Хоча вони і є простором. Окремішнім простором. Чи тут, в Україні, чи в Австрії або Німеччині, а чи в Польщі, Франції, Швейцарії чи деінде - вони доречні і зрозумілі будь-де. /"Натюрморт з птахами", "Вино і фрукти", "Ретро"/

Представлені на виставці картини і поза часом. Вони не про тепер. І про тепер водночас. Їх актуальність була вчора, є нині, і буде завтра. Завжди. Бо в кожній - душа. Художника зокрема. Але не лише. На цих полотнах не тільки дивовижне поєднання кольорів. Кожен предмет наділений власним голосом і внутрішньою енергією. Вони одухотворені і зачаровують своєю взаємодією. Ніби оживають зупинена мить і застигла краса. Вони спілкуються між собою. І з нами. Цю мову хіба треба хотіти почути. /"Поміж "завжди"і "ніколи", "Старі речі"/

Одна з картин, яку виокремлюю, - "Натюрморт з соняшниками". Чомусь саме вона найближча. Мені подобається її тиха оповідь. Вона говорить до мене голосами предків. Ніби нагадує, хто я і звідки. (Зловив себе на відчутті, що десь поруч, у цій залі, звучить "The Dark Side of the Moon" (Any Colour You Like); може якраз так проявляється зворотній бік і таїнство полотен митця - в їх емпатії)...

Ймовірно, цю виставку можна було б назвати "Барви Олександра Літвінова". Тут справді багато барв. Розмаїття. А барва - це природність. Але це ще й характер. На полотнах живописця Літвінова органічно поєднуються природність і характер. Як і в їх авторові. І мистцеві немає потреби бути тим, ким він не є.

У цій виставці, як і в кожній роботі художника, нічого зайвого. Все гармонійно і лаконічно. Доскутку, як сказали б галичани. До ладу. Притаманними лише йому засобами візуального мистецтва живописець ніби нагадує: не біжімо стрімголов в нікуди, зупинімося на мить. Все ціннісне і найважливіше - тут, поряд з нами. І у нас самих. Навчімось цінувати життя. Кожну мить цінувати, бо вона нам - дарована. /"Листопад"/

...На вернісаж прийшло багато містян. З нагоди поважного ювілею Заслуженого художника України (а Саші, Олександру Семеновичу - 70!) його вітали і місцева влада (правда, далеко не перші особи міста і краю), і - що набагато важливіше - колеги. З великою повагою і теплотою говорили вони про ювіляра. Правдиво говорили. Літвінов таким і є: справжнім, правдивим - і як людина, і як художник. Це вкотре засвідчила і персональна виставка мистця - "тихе життя" і його барви в часі та просторі буття.

"БАРВИСТЕ СЕРЦЕ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ»

 Ліжник – барвистий і теплий витвір, який зараз асоціюється переважно з Гуцульщиною, хоча історично був притаманний практично всій Україні.

Не менш колоритними є ґуні та коцовані, сардаки і мантлі, а також капчури та плетені рукавички. Всі перелічені вироби пов’язує вівчарський промисел, адже і ліжники, і ґуні, і капчури – все це з овечої вовни.

Тож 29 січня у майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва відбулася етнографічна студія «Барвисте серце гуцульської традиції». Організатори – проєкт «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва.

Проводили заняття кураторка проєкту «Спадщина», кандидатка філологічних наук, докторка філософії у галузі філології Іванна Стеф’юк та директор Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк.

Унікальним подарунком для присутніх став екскурс «Традиція на дотик» - у Миколи Шкрібляка одна з найбільших в Україні колекцій ліжників, у нашому центрі діє і спеціальний ліжникарський простір, і на занятті можна було побачити кращі з кращих зразків.

Йшлося також про Яворів як столицю ліжникарства, історію вовноткацтва на Буковині, проєкт нашого центру за підтримки Українського культурного фонду «Відродження буковинського ліжникарства», особливий ракурс розмови – ліжникарки, володарки звання «Заслужений майстер народної творчості України» - Василина Калинич, Анастасія Корпанюк та Ганна Копильчук. Говорили й про діяльність Оксани Порох, котра зараз займається ліжникарством на Путильщині.

Захід відвідав і долучився до активного обговорення заступник голови Вижницької районної ради Сергій Вірста, котрий зізнався: попри те, що тема гуцульської культури рідна і близька – дізнався багато нового.

 Торік Вижниччина прийняла естафету від Яворова – Міжнародний фестиваль «Барви карпатського ліжника», тож будемо раді подальшій співпраці.

Більше дізнатися про гуцульські ліжники можна за посиланням: http://bukcentre.cv.ua/.../7238-to-ye-zhytye-z-rozdumiv...
Автор фото Ігор МОЛОТКІН

Благодійний концерт «Мелодії душі»

 

30 січня відбувся благодійний концерт «Мелодії душі» – пісенний вечір, що залишиться в серці…

Ми поринули у світ української пісні – глибокої, щирої, справжньої. Концертна програма «Мелодії душі» стала справжнім святом для всіх, хто прийшов розділити цей пісенний вечір.

Звучали безсмертні хіти Володимира Івасюка, Ігоря Поклада, Тараса Петриненка - ніжні українські романси, найпопулярніші естрадні композиції та мелодії, що написані композиторами талановитого буковинського краю.

Цей концерт став прем’єрою для вокального гурту «FAйNA» ( художній керівник Дарія Зайцева) – дебютні композиції у їх виконанні наповнили зал особливим теплом.

Спеціальний гість - соліст Київської капели імені Левка Ревуцького Евген Слободян склав чудовий дует буковинській співачці, лауреатці обласної премії імені Назарія Яремчука Тетяні Петришиній. Ми мали щастя слухати у виконанні дуету "Гуцулку Ксеню", "Ніч яка місячна" та ін.. Це були моменти натхнення, музичної магії, гармонії…

Камерна атмосфера, затишний зал, живий звук під супровід фортепіано, цікавий тематичний конферанс від @Люба Шилюк – все це створювало відчуття насолоди мистецтвом. У цей непростий час музичне спілкування є справжнім подарунком для всіх.

Цей концерт мав благодійну мету – збір коштів для наших військовослужбовців, які тримають над нами небо. Кожна пісня, кожен акорд звучав для них, з думками про тих, хто зараз на передовій.

Дякую всім, хто був разом із нами!

Дякую кожному, хто долучився до нашої спільної справи – разом ми наближаємо перемогу!