ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
ОБЛАСНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ
Обласний художній музей був
заснований 1988 р. і є найбільшим закладом мистецького профілю на Буковині. В
основу музейної збірки були покладені експонати, передані з Чернівецького
краєзнавчого музею. Серед них — твори живопису і графіки відомих українських
художників, у тому числі буковинських митців, були передані Дирекцією художніх
виставок України. Багато творів релігійного мистецтва, зокрема ікон, були
привезені науковцями із закритих на той час церков.
Сьогодні експозиція музею
розміщена в гарному будинку — пам'ятці архітектури стилю модерн (віденської
сецесії), будинку колишньої Дирекції ощадних кас. Він був зведений 1901 р. за
проектом австрійського архітектора Губерта Гесснера, учня Отто Вагнера.
Основою збірки музею є
мистецтво Буковини XVII-XXI ст. Його експозиція знайомить відвідувачів з
культовим і світським живописом і графікою XVII — першої половини ХХ ст.
Значну частину експонатів
збірки складають твори народного і декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка,
ткацтво, зокрема килимарство, художня обробка дерева, металу, шкіри, кераміка,
писанкарство) ХІХ-ХХ ст. При побудові експозиції акцентовано увагу на художніх
якостях побутових речей, які полягають насамперед у їх
орнаментально-колористичному оздобленні. Так виникла концепція експозиції, що
здобула назву "Орнаментальне мистецтво Буковини".
У музеї постійно діє
виставка однієї картини і стенд "Імена і події в мистецтві".
Науковцями музею ведеться дослідницька робота, видаються наукові праці. Щорічно
проводяться майстер-класи з вишивки, писанкарства, плетення з бісеру,
організовуються презентації та зустрічі з митцями.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ
МУЗЕЙ
Музей був створений 1940 р. шляхом об'єднання експозицій музеїв короля
Кароля II і церковного мистецтва. Сьогодні фонди Чернівецького краєзнавчого
музею нараховують майже 90 тисяч експонатів, аналогів яким не існує. Це
оригінальна нумізматична колекція, що нараховує більш як 3 тис. монет, збірка
стародруків, колекція холодної та вогнепальної зброї, археологічні знахідки на
території Буковини. Справжньою окрасою музею є багата колекція буковинських
ікон XVI ст.
Розділ "Буковина у складі Молдавського князівства" буде дуже
цікавим для любителів історії. Тут привертають увагу зброя та спорядження молдавського
воїна XIV-XVI ст., бюст із зображенням молдавського господаря Олександра
Доброго, а також копія митної грамоти від 8 жовтня 1408 року, де вперше
згадується місто Чернівці.
Також цікавою є експозиція, присвячена періоду російсько-турецької війни. В
ній представлена колекція зброї того періоду, військова форма та атрибутика
(XVIІІ ст.).
Декілька залів музею займає розділ "Австрійський період в історії
Буковини (1774-1918)". В експозиціонній вітрині представлені цехова
скринька та клейма чернівецьких ремісників, металева скарбничка, залізний
підсвічник. Ситуація у сільському господарстві довгий час регулювалася
"Золотою грамотою" молдавського господаря Георге Гіки від 1766 р. В
цій частині експозиції цікаво оглянути сільськогосподарські знаряддя праці
XVIІІ ст. — ціп, серп, дерев'яна лопата, ярмо, плуг тощо.
Рух народних месників — опришків — розпочався на Буковині ще в XVI ст. і
тривав майже 300 років. У 1730-1740-х рр. їх очолював Олекса Довбуш, про якого
складено багато легенд та переказів. В експозиції виставлена зброя та
спорядження опришків. Визвольна боротьба продовжувалася і в 1840-х рр.
Найбільшого розмаху набрав рух селян під проводом Лук'яна Кобилиці. В музеї
експонується велика скульптурна група О. Здиховського "Лук'ян Кобилиця та
його соратники" і картина художника Я. Очеретька "Мужицька
сесія", що зображує виступ Л. Кобилиці перед селянами.
Безперечною атракцією для відвідувачів є постійно діюча виставка
"Панське місто Чернівці", де представлена колекція жіночих та
чоловічих костюмів початку ХХ ст.
Кінець ХІХ — початок ХХ ст. — особливий період в історіі міста, коли
Чернівці набувають вигляду європейської столиці. Музейна експозиція вдало
передає атмосферу, яка панувала в той період, завдяки професійно розташованим
експонатам. Це особливо відчувається в залі, який висвітлює музичне та
театральне життя в Чернівцях того часу. Колекція музичних інструментів, зразки
одягу та головних уборів міщан, виготовлених за старими поштівками та
журналами, чоловічі та жіночі аксесуари — все це передає неповторний шарм
Чернівців початку ХХ ст.
Для школярів корисно та цікаво буде оглянути природничий відділ музею, де
представлена флора та фауна краю.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
Чернівецький літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича створено в 1945
році. Тривалий час експозиція музею розміщувалась в одному із корпусів
резиденції буковинських митрополитів, пізніше у приміщенні обласного
краєзнавчого музею. Аж у 2004 році гостинно відчинив свої двері заново
створений літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича у меморіальному
будинку, де в останні роки жив письменник.
Експозиція музею розміщена в дев’ятьох експозиційних залах та має дві
частини: літературну та меморіальну. Їх створення мало на меті відтворити
історичну епоху, в якій жив і творив Юрій Федькович — визначний письменник та
громадський діяч, зачинатель нової української літератури в краї, борець за
народну освіту.
У літературній частині на окремих стендах, з вмонтованими прижиттєвими
фотографіями, за допомогою автографів, рукописів, листів та документів,
прижиттєвих видань творів розкрито основні віхи творчої діяльності Ю.
Федьковича. Щоб передати дух епохи письменника, на подіумах виставлені речі
хатнього вжитку, меблі, зразки святкового гуцульського одягу.
Окрасою музею є діорама "Садиба Юрія Федьковича" (робота
художників Р. Батога та Р. Лєкалова), що відтворює родинну садибу письменника в
Сторонці-Путилові.
Після літературної експозиції, відвідувач потрапляє у наступний зал, де
відтворений інтер’єр першого українського товариства на Буковині "Руська
Бесіда". Окрім старовинних меблів, тут представлені фотографії
організаторів цього товариства, статути, книги того часу, музичні інструменти.
Наступний експозиційний зал —
інтер’єр редакції першої української газети "Буковина", редактором
якої був Ю. Федькович. Зовнішній вигляд відтворено за допомогою речей побуту,
меблів, канцелярського приладдя кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Є тут і робоче місце Ю.
Федьковича, як редактора започаткованого ним часопису. На столах копії перших
випусків "Буковини" за 1885 рік.
Найсвятіше місце у музеї — меморіальна кімната Юрія Федьковича. Тут він
прожив останні роки свого життя, працював і творив, звідси і пішов у вічність
11 січня 1888 року на 54-му році життя. У меморіальній кімнаті збереглася
паркетна підлога, по якій ступав письменник, робочий стіл, крісло, палиця —
келеф, чорнильниця, прижиттєві видання його творів, автографи, книги з власної
бібліотеки. На стіні розлогі оленячі роги. На них — гуцульський сардак,
топірець, палиця — келеф, порохівниця, гуцульська сумка — тобівка. На
невеличкому столику, покритому білою домотканою скатертиною, та у миснику —
речі хатнього вжитку, як меморіальні, так і того періоду. Увагу відвідувача
привертає музичний інструмент ліра, на якій, крім скрипки і гітари, колись грав
Юрій Федькович. Джерелом освітлення будинку на той час, коли жив письменник,
служили гасові лампи — тут, посередині кімнати, висить стара гасова лампа к.
ХІХ — п. ХХ ст. та ін.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ
Музей розташований у невеликому одноповерховому особняку, у першій власній
оселі видатної української письменниці Ольги Кобилянської. Експозиція висвітлює
життя і творчість письменниці, її громадську діяльність, літературні зв’язки.
Дві кімнати у будинку — меморіальні. Це робочий кабінет і спальня, де
представлені меблі і особисті речі письменниці. Тут відчувається дух часу Ольги
Кобилянської.
Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Гумора в
Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. З дитячих років вона
знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її
родині. Дитинство й юність майбутньої письменниці минули в румунсько-німецьких
містечках Гура-Гумора, Сучава, Кімполунг. Пізніше вона жила у селі Димка, а з
1891 р. — у Чернівцях.
Виступивши в середині 90-х рр. XIX ст. як українська письменниця з
оповіданнями й повістями з життя інтелігенції, Кобилянська протягом майже
півстоліття створила десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних і
публіцистичних статей, перекладів, лишила значне за обсягом листування. Велика
частина її творів написана німецькою мовою. З них лише деякі були надруковані в
періодичних виданнях, у 1901р. вони вийшли окремою книжкою під назвою
"Kleinrussische Novellen". Окрему тематичну групу становлять мемуари
та публіцистичні твори Кобилянської, написані в радянський період її
діяльності.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ МЕМОРІАЛЬНИЙ
МУЗЕЙ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА
Чернівецький обласний меморіальний
музей Володимира Івасюка — культурно-освітній та науково-дослідний заклад.
Заснований 13 вересня 1995 року, в 25-ту річницю прем’єри пісні "Червона
рута" у Чернівцях. Розташований у квартирі, де з 1971 до 1995 року мешкала
родина Івасюків, а сам Володимир проживав з червня 1971 по серпень 1972 року.
Постійну експозицію відкрито в день 50-річчя Володимира Івасюка 4 березня 1999
року.
У фондах музею зберігаються майже 14 тисяч предметів основного фонду, серед
яких — скрипка та рояль В. Івасюка, подарунки, меблі, автографи та ноти пісень
композитора, серед яких — "Червона рута", "Водограй",
"Балада про мальви", "Два перстені", "Я піду в далекі
гори" та інші, книги, листи та малюнки В. Івасюка "Портрет
батька", "Сестра Оксана", а також унікальні документи 30-х
років, що належали його батькам.
До 70-річчя від дня народження композитора у музеї відбувся ремонт, а з 13
вересня 2019 року пропонуємо оглянути оновлену експозицію музею, яка
представлена у чотирьох залах: «Кабінет Михайла Івасюка», «Родинна кімната»,
«Кабінет Володимира Івасюка», «Вітальня» та коридор, де можна побачити вітрини
«Пошанування Володимира Івасюка» та «Гості музею». У виставковій залі музею зі
змінною експозицією завжди експонуються роботи відомих талановитих мистців
України та фотовиставки, пов’язані із життям і творчістю Михайла і Володимира
Івасюків. Саме у нас Ви матимете нагоду насолодитися піснями Володимира Івасюка
у його виконанні, за бажанням, переглянути музичні та документальні фільми,
кінозйомки самого композитора, почути голосові записи батька і матері.
Музей постійно займається популяризацією творчості як композитора
Володимира Івасюка, так і його батька, письменника Михайла Григоровича:
пропонує екскурсійне обслуговування, виїзні виставки і лекції, консультації та
матеріали з їхньої творчості, організацію й проведення масових заходів,
конкурси та вікторини для молоді, дні відкритих дверей.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОЇ
АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ
На мальовничій північно-східній околиці міста Чернівці, поблизу Прута,
знаходиться обласний музей народної архітектури та побуту – пам’ятка культурної
спадщини. Експозицію музею відкрито для
огляду в липні 1986 року.
Територія музею – це мальовнича ділянка площею з різноманітним рельєфом, що дає уявлення про
ландшафти географічних зон Буковини. На дев’яти гектарах вже збудованої експозиції відтворено дві
сільські вулиці, які включають п’ять селянських садиб, громадські та
господарські споруди ( церква, дзвіниця,
сільська управа, корчма, кузня). Вони презентують собою буковинські поселення
середини XIX – першої половини XX ст.
Музейна експозиція демонструє еволюцію житла і побуту буковинців.
Регіональні особливості виразно проявляються у конструкції споруд, виборі
будівельних матеріалів, традиціях будівництва. Простежуються вони в крої та оздобленні одягу, побуті, розвитку
ремесел, обрядах, звичаях, традиційному фольклорі.
Для огляду відкриті етнографічні зони «Хотинщина», (Хотинський,
Кельменецький, Сокирянський райони) і «Західне Подністров’я» (Кіцманський,
Заставнівський, Новоселицький райони). Готується спорудження трьох інших зон
музею – «Прикарпаття» (Глибоцький, Сторожинецький, Герцаївський, Вижницький
райони) «Гуцульщина» (частково
Вижницький, Путильський райони) та археологічна зона «Давня Буковина». У
закінченому вигляді у експозиції буде відтворено п’ять сільських поселень, до
складу яких увійдуть близько 180 архітектурних об’єктів, де експонуватимуться
тисячі предметів хатнього вжитку, знарядь
праці, виробів безіменних майстрів.
На сьогодні з різних куточків області перевезено і встановлено 35
архітектурних об’єктів. Музей продовжує розбудовуватися і поповнюватися новими
експонатами. У його фондах зібрано понад десять тисяч етнографічних предметів,
частина з них є унікальними. Серед них
знаряддя праці, оригінальні речі домашнього вжитку, численні зразки
чоловічого і жіночого одягу, килимів, рушників, поясів, прикрас, виробів з
дерева, шкіри, лози тощо.
Відвідувачам пропонуються: огляд експозиції музею, тематичні екскурсії,
виставки, різноманітні театралізовані дійства (екскурсії, обряд буковинського
весілля, театралізована реєстрація шлюбу) фольклорні свята, етнофестивалі,
майстер-класи традиційних буковинських ремесел, відпочинок серед мальовничих
пейзажів старого буковинського села.
Співробітники музею надають консультативні послуги з питань народної
обрядовості, проводять інтерактивне навчання молоді в навчальних закладах
міста, пересувні тематичні виставки, працюють з студентською молоддю.
Немає коментарів:
Дописати коментар