понеділок, 13 квітня 2020 р.

Жанровість полотен Миколи Івасюка


14 (за іншим джерелом 16-ого) квітня виповнюється 155 років із дня народження відомого художника Миколи Івановича Івасюка.


Микола Івасюк належав до тієї когорти художників, які своєю діяльністю творили нове молоде українське національне мистецтво, а подеколи,  за сприятливих обставин, ставали  його духовними наставниками. У часи, коли він жив, не було  української держави, не існувало ніякого вищого мистецького закладу, а суспільство ще не було готове до сприйняття українських творів мистецтва. Але він як особистість, як громадянин, як художник  добре розумів, яку важливу роль має культура. І він був одним з тих перших діячів, які почали працювати на рідну культуру. Зокрема  Івасюк, як художник історичного жанру.


Народився 1865 у місті Заставна на Буковині. Після закінчення школи в Заставні вступає до Чернівецької вищої реальної школи, де професором живопису  на той час був український художник Юстин Пігуляк. Він дуже багато власних знань, умінь  вложив у виховання Миколи Івасюка. Згодом, все що перейняв та навчився у Вчителя, а саме  любов до мистецтва, його соціальну та політичну силу, здатність піднімати та  ідейно вести за собою Івасюк продемонструє у своїх  роботах, що відображають історичні події минулого, утверджують українське мистецтво, вселяють віру в здобуття волі народу.  Він був прекрасним майстром історичного жанру,  де  мав змогу змальовувати боротьбу українського народу за свою незалежність.

 Микола Івасюк  навчався у Віденській академії мистецтв. Художник подавав гарні надії, тому після успішного закінчення його рекомендують (як одного з найкращих художників історичного жанру) до Мюнхенської академії мистецтв для подальшого удосконалення майстерності. 

Згодом на рідних теренах, у Чернівцях, Микола Івасюк організовує перші персональні виставки, де представляє свої картини: «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Битва під Хотином», «Відпочинок», «Жнива», «Буковинець», «Мати», «Без хліба», «Бідна селянська хата» та інші.

У час, коли почалася Перша світова війна, Івасюк проживав у Львові. 3 вересня 1914 російське військо вступає до Львова, а вже у квітні 1915 року його відвідує Микола II, приїзд якого доручили зобразити Миколі Івасюку. (У Національному музеї українського образотворчого мистецтва зберігається ескіз Івасюка до картини «В’їзд Миколи ІІ у Львів»). Після цього, в середині квітня, німецько-австрійські війська переходять в контрнаступ і відвойовують більшу частину Галичини. А російські війська, відступаючи, беруть з собою заручниками півсотні провідних українських діячів, серед яких є й Микола Івасюк. З клеймом «німецький шпигун» художника висилають до Ростова-на-Дону. Тільки через роки Івасюк повернувся в Україну, але все одно став жертвою великого сталінського терору.

18 вересня 1937 р. в квартиру художника увірвалися енкаведисти зі cвідками, влаштували обшук і, хоча нічого крамольного не знайшли, господаря арештували й кинули до Лук'янівської в'язниці. Постанова-фальсифікація, в якій твердилося, що Микола Іванович Івасюк є активним учасником української націоналістичної терористичної організації та агентом німецької розвідки, який нібито утримував явочні квартири німецької і гетьманської агентури, Івасюком не визналась.

«Звинувачений Івасюк Микола Іванович винним себе не визнав», — змушені були написати слідчі.
14 листопада 1937 р. ухвалено вирок: «Івасюка Миколу Івановича розстріляти. Особисто належне йому майно конфіскувати». 11 днів 72-літній художник чекав у камері смертників своїх катів. Вони прийшли о 24 годині 25 листопада 1937 р.  Великого  художника було страчено.
Посмертно реабілітований «за відсутністю складу злочину» 1980 року.

Упродовж життя Івасюк створив понад 500 художніх шедеврів: «Богдан Хмельницький під Зборовом» (1892), «Битва під Хотином» (1903), «Іван Богун у бою під Берестечком» (1919). В Україні є не більше 15 картин Івасюка, доля більшості картин Івасюка досі невідома.
З нагоди 155-річчя від дня народження митця пропонуємо віртуальне знайомство-презентацію книжки «Микола Івасюк — мистецтва невмирущий птах». Це є  збірник публікацій, виданий в Заставні 2012 року.
На сторінках видання висвітлюється життєвий та творчий шлях митця. Подані відомості зібрані з різних друкованих видань та розміщені в хронологічному порядку.
                Книжка містить 31 розділ: 1. Величний і невмирущий талант. 2. Митець, що правду й талант поклав на вівтар прийдешніх поколінь. 3. Художник. 4. Наш земляк — художник Микола Івасюк. 5. Видатний художник, турботливий батько. 6. У пошуках скарбів мистецьких. 7. Не вмер, а нагло розстріляний. 8. Непересічний талант: побратими; з біографії полотен; педагог, вчитель, наставник. 9. Аристократ пензля. 10. Ім’я, повернуте в Заставну: відозва; резонанс. 11. Той кривавий 1937-й. 12. Марки Миколи Івасюка. 13. Славетному імені митця. 14. Ювілей видатного художника. 15. Повернувся через півстоліття. 16. «Батько й мати — два сонця гарячі». 17. Поштові мініатюри Миколи Івасюка. 18. Пам’ять, зігріта талантами. 19. Микола Івасюк — український живописець. 20. Австрійський уряд та українські митці. 21. Визначний художник-портретист. 22. Божий пензель буковинського Вінцента Ван Гога освятив і освітлив дорогу Україні до її Волі. 23. Маестро пензля із Заставни. 24. Автор найвідомішого полотна про Б.Хмельницького народився на Заставнівщині. 25. Художник-баталіст зі світовим іменем. 26. Будинок, у якому жив М.Івасюк. 27. Художник зі світовим ім’ям. 28. Роботи митця. 29. Районна премія імені М.Івасюка. Положення про премію ім.М.Івасюка. 30. Лауреати премії імені М.Івасюка. 31. Література.


  Назви публікацій всіх років, що увійшли до видання, дають інформацію про цікаві життєві події, зустрічі під час навчання у Віденській академії, творчі пошуки митця, його дружбу із   Юзефом Брандтом, про найвидатніші художні роботи батального жанру, роботи, що збереглись до наших  днів, сім’ю та родину митця та ін.

 З книгою можна ознайомитись у відділі мистецтв Чернівецької обласної наукової бібліотеки.

Немає коментарів:

Дописати коментар