середу, 1 липня 2015 р.

До Дня народження Олега Любківського

 Репетиції творчих свобод Олега Любківського

«АВТОПОРТРЕТИ з натури»

"Автопортрет — один з найпоширеніших жанрів у образотворчому мистецтві. Це своєрідна форма самовираження творчої особистості незалежно від професійних форматів та орієнтацій. Автопортрет — це завжди віддзеркалення внутрішнього стану митця, яке він не тільки споглядає у собі, але і довіряє це споглядання своєму глядачеві. Це шляхетний мовчазний діалог, розмова без слів, якою митець промовляє більше, ніж міг би сказати вголос. Але якщо спробувати озвучити цю мовчазну розмову — то може вийти змістовна і естетична композиція, варта широкої, зацікавленої аудиторії. Саме з цією метою я вдаюся до автопортретного жанру, як художник, і розширюю його традиційні рамки літературною складовою, як письменник. Я довіряю свої «Автопортрети…» глядачеві одночасно і для споглядання, і для прочитання – як цілісну художню форму. Це авторський проект концептуальноі виставки «візуальної прози» або експозиція розкритої книги в прямому і переносному значенні, яку я екслюзивно презентую у цій галереї."

Роботи, які були представлені  Олегом Любківським на виставці, охоплюють період творчості художника у часи перебудови та розвалу СРСР. Саме такий цикл робіт в експозиції вперше. Прагнення нових концептуальних систем в житті та мистецтві, пошук ідеалів є природним і ґрунтується,   здебільшого на утопічному баченні… Але людина має мати вибір. Між реальністю та ідеалом-утопією. У будь-якому випадку завжди існувала і буде мати місце невідповідність між  дійсністю та її образом, усвідомленням. Адже і система цінностей є умовною, ми самі створюємо її критерії. Утопії і реальність… Прагнення реалізувати утопії майже завжди призводять до трагедії. Те, що зараз відбувається в Україні, є, нажаль, цьому підтвердженням. Виставка Олега Любківського розвертається певним чином і як система опозицій, попередження. Може у ті далекі 80-ті, 90-ті роки це і було репетицією свободи?… Мистецтво спонукає не тільки до споглядання. Але і до дії… Олег Любківський прочитав на зустрічі і свої есе.  "Визначальним символом, що зумовлює основу  людських  цінностей, є любов… Напевно, головним символом епохи Відродження було мистецтво… Зараз — час відродження. І мистецтво теж на сторожі цього буремного і драматичного часу."

 Олег Любківський створив фрески на фасаді  будинку №17 по вулиці Університетській  - вивіски-фрески. 


Маленька істина розшаровується у просторі уяви навіть уламками історії. Чи історієї уламків? Олег Любківський на відкритті говорив і про це…





Отже.  29 серпня  2014 року у «Найкращій кав’ярні на розі Університетської та Сковороди» відбулася презентація цих робіт, які створені художником-графіком Олегом Любківським. Можна сприймати це і як імеджевий проект художника. Продовження колекції артефактів в іншій техніці. Певна міграція і в часі.

Важко абстрагуватися від подій в країні, від сумних передчуттів і постійної напруги очікування… Киянин Ігор Гурчик підписав під цим фото Олега Івановича на ФБ: «Невеселий…». Споріднено… Ігор Гурчик щойно з АТО («Айдар»), поранення… Свого часу Олег Любківський — автор обкладинки до збірки «Странник» Ігоря Гурчика…




Немає коментарів:

Дописати коментар