Обласні конкурси виконавської майстерності тривають

  28 березня, завершили свої конкурсні змагання юні скрипалі. Учасники з усієї Буковини впродовж десяти годин доносили свої музичні задуми та змагалися у майстерності звуковидобування, технічних та штрихових вправностях.

За словами голови журі Ігоря Кадюка - голови циклової комісії «Оркестрові струнні інструменти», викладача-методиста по класу струнних інструментів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича, заслуженого артиста України - основним завданням усіх музикантів є відтворення характеру твору усіма виконавськими засобами. Для кожного з учасників члени журі знайшли слова підтримки та заохочення для наступних конкурсних змагань.

Серед членів журі - найкращі музиканти, викладачі та фахівці краю: Тетяна Дутчак - старша викладачка по класу струнних інструментів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича; Віктор Паранюк - викладач-методист по класу струнних інструментів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича; Вікторія Чітідзе - викладачка-методистка по класу струнних інструментів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича.

За результатами прослуховування серед 55 учасників було обрано 3-х, які вибороли гран-прі та 8 перших місць.

“Енергія та натхнення, що демонстрували учасники, наповнювали кожну клітину організму та давали сили на професійну роботу в журі”, - такими словами поділилася Вікторія Чітідзе - музикантка та викладачка з понад 50-ти річним досвідом. Віктор Паранюк звернув увагу на тому, як індивідуально звучали відомі скрипкові твори, зокрема, Луї Шпора Концерт №2 для скрипки з оркестром.

Тетяна Дутчак зауважила велику відповідальність та професійність викладачів і учнів, які у творчому тандемі підготували цікаві репертуарні програми до виступів. Конкурс відкрив нові імена у категорії “Дебют” - трьох юних скрипальок, кожна з яких вже стала переможницею. Та чи не найважливіше - це творче змагання продемонструвало професійне зростання учасників минулих років, і врешті виявилося справжнім святом музики.

Буковинський центр культури і мистецтва висловлює вдячність поважному журі, всім співорганізаторам, викладачам, учням за ваші емоції, відвертість та любов до справи.

Музична Шевченкіана

Музична шевченкіана бере початок ще з хорових творів М.Лисенка.

 А з «Назара Стодолі» А.Вахнянина, «Вечорниць» П.Ніщинського і «Катерини» М.Аркаса починається життя шевченкових героїв на музичній сцені.

Можливо, саме музичне мистецтво надає образам і слову Шевченка сучасного і, водночас, близького народній пісні звучання. Такий, наприклад, солоспів Олега Ківи «Зоре моя вечірняя».

Сьогодні опери і балети за творами Шевченка могли б скласти репертуар цілого театру. Але зникли з музично-театральної сцени «Лілея» К.Данькевича, «Наймичка» М.Вериківського, «Гайдамаки» Ю.Мейтуса, «Оксана» В.Гомоляки, «Згадайте, братія моя» В.Губаренка, «Тарас Шевченко» Георгія Майбороди, «Марина» Г.Жуковського, інші шевченкові персонажі.

Хоча українські композитори відзначені найвищою державною премією в галузі мистецтва – Національною премією імені Тараса Шевченка. Серед них композитори різних поколінь: Б.Лятошинський, С.Людкевич, Л.Ревуцький, А.Караманов, В Губаренко, Г.Майборода, Є.Станкович, М.Скорик, Г.Ляшенко, Леся Дичко, Г.Гаврилець. Це також всесвітньовідомий український композитор Валентин Сильвестров. Його хорова «Заповіт» на вірші Шевченка є вражаючим музичним реквіємом.

Сьогодні, в Чернівецький обласний краєзнавчий музей / Chernivtsi Regional Museum відбулась подія, що означена творчістю багатьох Митців Буковини - "Музична шевченкіана" у виконанні Івана Дерди, яку митець творить багато років поспіль на теренах Буковини, України та ближніх європейських держав.

Музичні звернення до творів Шевченка беруть початок ще з хорових творів М.Лисенка. За цей час стали відомими «Назар Стодоля» А.Вахнянина, «Вечорниці» П.Ніщинського, «Катерина» М.Аркаса тощо. З них починається життя шевченкових героїв на музичній сцені.

Можливо, саме музичне мистецтво надає образам і слову Шевченка сучасного і, водночас, близького народній пісні звучання.

До таких висновків спонукає і сьогоднішня мистецька програма заходу. У виконанні професора ЧНУ ім. Юрія Федьковича, народного артиста України Івана Дерди прозвучали кращі зразки українських солоспівів М. Лисенка, Л. Ревуцького, С. Людкевича, Ю. Мейтуса, О. Ківи та інших на вірші Тараса Шевченка.

Камерна зала Краєзнавчого музею підхоплює кожну пісню, тому що відчуває та співпереживає кожному звучащому слову. Концертмейстер Вадим Лісовий, доцент кафедри музики ЧНУ ім. Юрія Федьковича, майстерно видобуває кожен звук та наділяє його відповідними настрою музичними засобами. Досягнуто неймовірної співзвучності голосу із 200-літнім інструментом австрійської доби.

Очолюючи Чернівецьке обласне об'єднання ВУТ «ПРОСВІТА» Іван Дерда із однодумцями - науковцями, літераторами та громадськими діячами - справжніми подвижницькими діями організовували спільні Шевченкові дні в Румунії, до яких долучився професор філологічного факультету Чернівецького університету Володимир Антофійчук. Пан Професор переповів із великою шаною до учасників та організаторів важливість та значимість заходів та запевнив у справжньому єднанні українців Румунії в національній ідеї.

Слово бриніло струною в душах слухачів.

Бо кожне з них - національний маркер, на якому виросли покоління!

Історичними стежками музичної шевченкіани вміло модерувала та доповнювала науковий співробітник музею Пані Оксана.

Такою була імпреза "Музична Шевченкіана" у виконанні Іван Дерда Івана Дерди.

Переглянути статистику та оголошення

Просувати допис

Усі реакції:

77

А як підхоплює зал кожну пісню у виконанні Народного артиста України, професора ЧНУ, голови Чернівецького обласного об'єднання ВУТ «ПРОСВІТА» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Івана Дерди Іван Дерда! Бо кожна з них - національний шлягер, на якому виросли покоління!

РОЗМОВА З МАЙСТРОМ

 Сьогодні гостем Буковинського центру культури і мистецтва  був  Володимир Гамаль - відомий український скульптор, лауреат літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича,  премії імені Юрія Федьковича,  учасник  численних регіональних, всеукраїнських та міжнародних  мистецьких виставок. Майстер успішно працює у галузях монументальної та станкової скульптури  -  створює портрети, просторові композиції, використовуючи різні матеріали: камінь, дерево, бронзу, кераміку.

  Володимир Гамаль   -  художник особливої творчої манери. Йому притаманні  розкутість думки та  несподіване розкриття форм, що відображають цілісне сприйняття. Його бачення Всесвіту через призму національної традиції, символістики та метафоричне осмислення простору зробили ім’я Володимира Гамаля номінальним до модерну. 

Директор установи, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк спілкувався з гостем  про важливість збереження народних традицій у сучасному декоративному мистецтві, про історичні та соціальні передумови популяризації культурної спадщини, особливо  в час війни. Гість відзначив твори живопису, ткацтва, а також художню обробку шкіри,  художнє ковальство та особливу косівську  школу кераміки, які складають експозицію Косівського державного інституту декоративного мистецтва "Джерела".

 Частина експозиції  художнього  пластичного різьблення по дереву була особливо відзначена  в розмові, адже серед робіт є скульптурна композиція Михайла Дениса, який надихався роботами Володимира Ілліча в  художньому стилі кубізму. Увагу гостя привернули твори студентів, яких навчають Вікторія Дудка-Жаворонкова, Мирослав Радиш, Любомир Гавриш, Володимир Попенюк та інші.

Любов Шилюк, заступник директора Буковинського центру культури і мистецтва,  розповіла гостю про експозиційну роботу обласної установи, яка  намагається широко популяризувати кращі зразки  народного мистецтва. Така  виставкова співпраця  є ключовою та дає свої результати у відкритті нових імен, мистецькій синергії думок та спонукає до пошуків нового. 

І саме експозиція «Джерела» -  кращі курсові та дипломні роботи різних років та різних митців, відображає цікаві творчі пошуки, демонструє, як на основі глибокого вивчення традицій народного мистецтва формується сучасний професійний мистецький доробок, що поєднує спадковість та інновації.

Відвідайте виставку за адресою: м. Чернівці, вул. Й. Главки, 1-а, до 4 квітня 2025 року.